Страхування пенсії (pension insurance) – вид страхування життя, при якому страхувальник одноразово або на виплат сплачує страховий внесок, а страховик бере на себе зобов’язання періодично виплачувати застрахованому пенсію протягом обумовленого строку або довічно. Страхування пенсії є різновидом страхування ренти.
Залежно від періоду виплати пенсія поділяється на тимчасовущо виплачується протягом певного числа років, та довічний, що виплачується до кінця життя застрахованого. Можливе пенсійне страхування до досягнення певного віку, у разі інвалідності, втрати годувальника тощо.
Страхування пенсії – спосіб створення вищого рівня матеріального захисту непрацездатних, що доповнює державне пенсійне забезпечення. Як страхувальник може виступати будь-яка організація, що забезпечує підвищену пенсію своїм працівникам (колективне, або групове страхування), і громадяни, які укладають індивідуальні договори. У розвинених країнах набуло поширення пенсійне страхування за пайовою участю коштів підприємця та самих працівників.
За формою організації страхування пенсії може здійснюватися через приватний (недержавний) пенсійний фонд на груповий та індивідуальній основі, що набуло широкого поширення в країнах Західної Європи та США.
Існують два основні способи проведення пенсійного страхування на підприємствах. Перший з них призначається для забезпечення пенсією робітників та службовців, другий – для управлінського персоналу та інших висококваліфікованих працівників.
При першому способі підприємство у кожному відпрацьованому тією чи іншою особою року «купує» йому пенсію, оплачуючи її з власних коштів. Потім цей внесок частково, а іноді й повністю компенсується із засобів профспілки чи заробітку робітника. При досягненні застрахованим пенсійного віку його пенсія дорівнюватиме сумі пенсій, «куплених» для нього в кожному конкретному році (тобто щороку купується у приватної страхової компанії відстрочена, одноразово сплачена довічна страхова рента).
За другого способу кожен член групового договору робить внески до пенсійного фонду у певному відсотку від заробітної плати. Внески акумулюються у фонді на підприємствах. Розмір пенсії наперед не фіксується. Він визначається у момент виходу на пенсію. Тоді з фонду вилучаються внески цього працівника, підприємець доплачує певну суму та «купує» для нього у страхової компанії пенсію. Ця система страхування називається «депозитно-адміністративний пенсійний план», оскільки призначена для забезпечення пенсією адміністрації підприємств та заснована на попередньому депонуванні (накопичуванні) коштів. Подібний вид страхування може включати умову участі у прибутках страхової компанії. Тоді розмір пенсії змінюється залежно від прибутків та збитків.
Коли за місцем роботи немає групового страхування, відкривають так звані індивідуальні пенсійні рахунки на підприємствах, які виступають страховиком. Умови забезпечення пенсією за старістю включаються до колективного договору робітників і службовців із підприємцями. Широкий розвиток набуло також пенсійне страхування повністю за рахунок коштів громадян.
