Страховий агент (insurance agent) — фізична або юридична особа, що діє від імені та за дорученням страхової компанії (принципалу) та здійснює на її користь, у межах наданих повноважень, укладання договорів страхування, отримання страхових внесків (страхової премії) та інші операції з обслуговування договору страхування , зокрема окремих випадках страховий агент виплачує страхове відшкодування (не більше встановлених лімітів).
Взаємини між страховими агентами-фізичними особами та страховою компанією будується на контрактній основі, де обумовлюються права та обов’язки сторін. Страховий агент продає страхові послуги в рамках однієї з двох організаційних форм – як незалежний агент, що представляє, як мінімум, дві (або більше) страхові компанії і хоча б теоретично надає клієнту послуги з дослідження ринку, вибору найбільш відповідних умов страхування та вигідної ціни, забезпечуючи найкращий страховий захист; або як агент, що працює від імені лише однієї компанії та продає тільки її поліси (так званий штатний агент). У Великобританії та країнах Європи страховий агент зазвичай представляє інтереси будь-якого страхового товариства, США, зазвичай, кожен агент представляє групу страхових товариств, тобто. діє як незалежний агент.
Оплата праці страхового агента заснована на комісійній (агентській) винагороді у формі встановленого відсотка від суми страхових внесків, сплачених за укладеними страховим агентом договорами страхування, та є платою за обслуговування ним договорів страхування. Рідше агентська винагорода встановлюється в абсолютній сумі в залежності від кількості договорів, що обслуговуються.
Страховий агент виконує свої функції відповідно до довіреності страховика або на основі агентської угоди, що укладається у письмовій формі між ним та страховою компанією на визначений строк або без зазначення терміну дії.
Розрізняють страхових агентів, котрим агентська робота є єдиним джерелом доходу, та страхових агентів, що поєднують агентську діяльність із якоюсь іншою роботою (агенти-сумісники).
Страхова компанія як принципал в агентській угоді може встановити страхового агента територію (ділянку роботи) або визначити види договорів, які він має право укладати. Агентська угода може передбачати зобов’язання страхових агентів не укладати з іншими страховими компаніями аналогічних угод, які повинні виконуватися на території, що повністю або частково збігається з виділеною йому територією. Страховий агент, який приймає на себе обслуговування певної території, може від свого імені залучати до виконання агентських функцій інших осіб (субагентів), залишаючись відповідальним за їхні дії перед страховою компанією. Такий страховий агент називається генеральним.
Законодавчо не встановлено будь-яких вимог щодо кваліфікації та рівня знань страхового агента, однак, як правило, на роботу як страховий агент приймаються особи з середньою та вищою освітою, які мають знання в галузі страхування, досвід та навички роботи з людьми та у трудових колективах , що викликають довіру у оточуючих.