Ринкова ціна (market price) – вільна ціна, що складається під впливом кон’юнктури ринку, законів попиту та пропозиції, конкуренції.
Ринкова ціна –
- ціна сировини, продукту, послуги, цінних паперів тощо. на відкритому ринку. На організованих ринках, таких як фондові, товарні, валютні тощо, між цінами купівлі та продажу часто буває різниця – маржа (margin). Таким чином, є дві ринкові ціни. В результаті те, що часто називають ринковою ціною, являє собою середнє арифметичне між покупною та продажною ціною;
- економічна концепція ціни, за якою товари обмінюються на ринку або за гроші, або один на одного.
Ринкова ціна включає собівартість, прибуток, за багатьма товарами ще ПДВ, податок із продажу, а за деякими товарами – акциз. У цьому фактичний розмір прибутку залежить рівня узгодженої ціни.
Ринкова ціна фіксується у договорах, протоколах погодження цін чи інших документах. Вона може бути переглянута за погодженням сторін залежно від зміни цін на сировину, матеріали та з урахуванням інших факторів, що впливають на формування витрат. До ринкової ціни відносяться також середня ціна між ціною продавця та ціною покупця, яка публікується як ринкова, та ціна, за якою товари обмінюються на ринку за гроші або один на інший (бартер).
Ринкова вартість — грошове вираження вартості товарів, реалізованих над ринком; фактична ціна, за якою здійснюється купівля-продаж товарів та послуг. У ринковому господарстві діє переважно стихійний механізм формування ринкових цін, що складається під впливом сукупності факторів, що відображають соціально-економічну специфіку виробництва та збуту. Істотні особливості має ринкова вартість, застосовувана під час реалізації продукції всередині великих підприємств (монополій, транснаціональних корпорацій — ТНК), під час постачання виробів порядку кооперації. Це так звана трансферна ціна, що нерідко використовується для ухилення від оподаткування і є комерційною таємницею.
