Сутність та структура грошового ринку

Сутність грошового ринку

Грошовий ринок є ключовим ланкою системи грошового обороту, з якого здійснюється розподіл і перерозподіл грошових потоків економіки (див. Грошовий оборот і грошові потоки). На грошовому ринку відбувається постійна міграція грошових коштів між різними суб’єктами, що виникає під впливом сил попиту та пропозиції на кошти.

На будь-якому ринку здійснюється процес купівлі-продажу деякого товару (або групи товарів), а на підставі закону попиту та пропозиції відбувається формування ціни на цей товар. Специфікою ж грошового ринку є те, що товаром на ньому виступають безпосередньо гроші, відповідно, і самі елементи грошового ринку мають свою специфіку: попит має форму попиту на позики (позики), пропозиція має форму пропозиції тимчасово вільних коштів, а ціна має форму відсотка . Завдяки грошовому ринку економіки відбувається врівноваження попиту й пропозиції, і навіть формування ринкового відсотка як ціни грошей.

У грошового ринку є своя інфраструктура, яка забезпечує рух коштів від продавців (власників грошей) до покупців (позичальників), і ключова роль цій інфраструктурі належить банкам. Всі учасники грошового ринку зацікавлені в отриманні відповідної грошової винагороди від своєї діяльності: продавці отримують винагороду у вигляді відсотка, покупці – у вигляді додаткового доходу, який вони можуть отримати від використання позикових коштів, а посередники – у вигляді процентної маржі або комісійних від надання посередницьких послуг .

Докладніше про грошовий ринок можна почитати тут.

Суб’єкти (учасники) фінансового ринку

На грошовому ринку функціонують 3 ключові категорії учасників:

1. продавці;
2. покупці;
3. посередники.

Слід зазначити, деякі операції у грошовому ринку можуть здійснюватися і участі посередників, тобто. шляхом безпосередньої взаємодії продавців та покупців.

У ролі продавців та покупців на грошовому ринку можуть виступати:

• підприємства та організації;
• приватні особи;
• держава;
• банки;
• небанківські фінансові установи (ломбарди, кредитні спілки, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо);
• міжнародні фінансові організації (Світовий банк, МФК, МВФ тощо).

Як фінансові посередники на грошовому ринку виступають:

• банки;
• професійні учасники фондового ринку:
  • брокери;
  • дилери;
  • керуючі компанії;
• інші фінансово-кредитні установи.

Інституційна структура фінансового ринку

Інституційна структура грошового ринку представлена ​​на нижченаведеному малюнку і включає 2 основних сектори:

1. сектор прямого фінансування;
2. сектор опосередкованого фінансування

У секторі прямого фінансування продавці та покупці грошей взаємодіють безпосередньо один з одним. Брокери, що працюють тут, виконують швидше технічну роль звичайних посередників. У цьому секторі виділяють два канали руху грошових потоків:

1. канал капітального (акціонерного) фінансування;
2. канал запозичення за допомогою облігацій та інших фінансових інструментів

Суб’єктами (продавцями та покупцями) цього сектора можуть бути підприємства та організації, приватні особи, держава, іноземні юридичні та фізичні особи. Активну участь тут можуть брати також і банки як продавці і покупці своїх цінних паперів і як звичайні посередники — брокери.

У секторі опосередкованого фінансування зв’язок між продавцями та покупцями грошей здійснюється через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, які пропонуються на ринку, а потім продають їх покупцям вже від свого імені. Використовуючи різні інструменти ринку такі посередники можуть самостійно формувати попит і пропозицію на ринку. Саме цим фінансові посередники другого сектора фінансового ринку значно відрізняються від технічних посередників першого сектора.

Економічна структура фінансового ринку

Залежно від призначення коштів, що звертаються на грошовому ринку, можна виділити два сектори: ринок грошей та ринок капіталів. На ринку грошей продаються та купуються короткострокові кошти (до 1 року), на ринку капіталів – середньо- та довгострокові кошти (більше 1 року) (див. малюнок).

У свою чергу, ринок грошей ділиться на ринок короткострокових банківських кредитів, який задовольняє короткострокові потреби у фінансових ресурсах; ринок короткострокових фінансових активів та валютний ринок. Слід зазначити, що рух грошей на ринку грошей обумовлено різницею в рівнях доходу та ризику, а фінансові активи, що працюють на ринку грошей, зазвичай є ліквідними та низько ризикованими.

Валютний ринок обслуговує міжнародний платіжний оборот, що з оплатою фінансових зобов’язань юридичних і фізичних зобов’язань різних країн. Специфіка міжнародних розрахунків у відсутності загальноприйнятого всім країн платіжного кошти. Тому необхідним засобом розрахунку у зовнішній торгівлі товарами та послугами, у міждержавних платежах є обмін однієї валюти на іншу у формі купівлі чи продажу іноземної валюти. Таким чином, валютні ринки – це офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

Ринок капіталів виступає джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, банків, підприємств та ділиться на ринок цінних паперів та ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів.

Ринок цінних паперів (середньо- та довгострокових), це насамперед облігації, державні казначейські зобов’язання, векселі з одного боку, а з іншого — всі види акцій та їх похідні — опціони, ф’ючерси та інші аналогічні цінні папери.

Ринок цінних паперів поділяється на первинний та вторинний ринок, а також на національний та міжнародний. Первинний ринок виникає у момент емісії цінних паперів, у ньому мобілізуються фінансові ресурси. На вторинному ринку ці фінансові ресурси перерозподіляються. За наявності життєздатного вторинного ринку досягається ліквідність фінансових інструментів, тобто, якщо в майбутньому у покупця виникне необхідність здійснити продаж цінного паперу, він зможе його здійснити в найкоротші терміни без істотної втрати вартості у процесі такого продажу.

Вторинний ринок, своєю чергою поділяється на біржовий і позабіржовий. На останньому відбувається купівля-продаж цінних паперів, які через будь-які причини не котируються на біржі (наприклад, через банки).

Інструменти фінансового ринку

Інструментами (об’єктами) ринку є:

1. Різні короткострокові цінні папери:
   • облігації;
   • казначейські (урядові) векселі;
   • муніципальні векселі (міські, сільські, селищні);
   • комерційні векселі (юридичних осіб);
   • банківські векселі;
   • акцептовані банківські чеки;
   • комерційні папери (ноти);
   • депозитні сертифікати;
   • ощадні сертифікати;
   • інші цінні папери.
2. Короткострокові кредити:
   • міжбанківські кредити;
   • комерційні та інші кредити.
3. Угоди РЕПО – продаж цінних паперів за умови зворотного викупу.

Особливістю інструментів ринку є низький рівень фінансового ризику.

Функції фінансового ринку

Основною функцією фінансового ринку є врівноваження попиту та пропозиції грошей та формування ринкового рівня відсотка як ціни грошей.

Також грошовий ринок виконує перерозподільну функцію, що полягає у перерозподілі грошових ресурсів між продавцями та покупцями. Завданням покупця при цьому є більш ефективне вкладення (використання) запозичених ресурсів з метою отримання додаткового доходу понад плату за такі ресурси. У свою чергу, покупець, використовуючи різні інструменти фінансового ринку, може підібрати прийнятний собі рівень прибутковості та ліквідності вкладень.