Платіжне доручення в Україні

Порядок розрахунків з використанням платіжних доручень в Україні регулюється Постановою НБУ від 21.01.2004 р. №22 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Що таке платіжне доручення?

Платіжне доручення — це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Платіжне доручення є найпоширенішим платіжним інструментом під час здійснення безготівкових розрахунків в Україні. Розрахунки за допомогою платіжного доручення використовуються для здійснення широкого кола платежів:

• платежі за надані послуги, виконані роботи чи поставлену продукцію;
• здійснення передоплати згідно з умовами договору;
• платежі, що використовуються з метою завершення розрахунків за актами звіряння взаємної заборгованості юридичних осіб;
• перерахування підприємствами сум, що належать фізичним особам, на їх рахунки (наприклад, виплата заробітної плати);
• сплата податків, зборів та страхових внесків у відповідні бюджети та державні цільові фонди;
• платежі при погашенні кредиторської заборгованості;
• оплата претензій щодо якості та нестачі продукції;
• сплата штрафних санкцій, пені, неустойки тощо.

Порядок розрахунків із використанням платіжного доручення

Платіжне доручення оформляється платником за встановленою формою, з дотриманням усіх встановлених вимог до заповнення реквізитів розрахункових документів, та передається до обслуговуючого банку. При цьому платник заповнює таку кількість екземплярів платіжного доручення, яка потрібна для всіх учасників безготівкових розрахунків (наприклад, один екземпляр — для себе, другий — для банку, третій — для одержувача).

Платіжне доручення може бути передано платником до банку на паперовому носії або в електронному вигляді, якщо таке передбачено договором на розрахунково-касове обслуговування, наприклад, через клієнт-банк, інтернет-банкінг, мобільний банкінг тощо.

Оформлене платіжне доручення має бути передано платником до обслуговуючого банку протягом 10 календарних днів. Після закінчення цього терміну банк платіжних доручень не приймає. У такому разі платнику необхідно оформити нове платіжне доручення із оновленою датою заповнення.

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів обов’язково заповнює реквізити «Дата надходження» та «Дата виконання». На документах, ухвалених банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Сума взятого банком для виконання доручення списується з рахунку платника та зараховується на рахунок одержувача, якщо він відкритий у тому самому банку. Якщо ж отримувач обслуговується в іншому банку, то списані кошти будуть переведені до банку отримувача згідно порядку міжбанківських розрахунків (наприклад, через кореспондентський рахунок або СЕП НБУ).

Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, якщо його сума вбирається у залишок коштів у рахунку платника. Якщо коштів на рахунку платника недостатньо, то прийом документа банком здійснюється лише у випадку, передбаченому договором між банком та платником.

Розглянемо схему здійснення платежу з використанням платіжного доручення за умови, що платник та одержувач обслуговуються у різних банках.

Схема здійснення платежу з використанням платіжного доручення включає такі етапи:

1. Відвантаження продукції (надання послуг, виконання робіт) та оформлення рахунку-фактури.
2. Оформлення платником платіжного доручення та його передача в обслуговуючий банк.
3. Списання коштів із рахунку платника відповідно до платіжного доручення.
4. Перерахування зазначеної у платіжному дорученні суми коштів у банк одержувача.
5. Зарахування коштів у рахунок одержувача.
6. Передача одержувачу витягу з поточного рахунку про зарахування коштів.

Реквізити платіжного доручення

Платіжне доручення має такий вигляд і включає такі поля:

• [1] — назва документа, у разі — «Платіжне доручення»;
• [2] – код розрахункового документа згідно з Державним класифікатором управлінської документації, у даному випадку – 0410001;
• [3] — номер платіжного доручення, який може включати як цифри, і літери;
• [4] — дата складання платіжного доручення: число, місяць та рік цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число — цифрами ДР, місяць — словом, рік — цифрами РРРР;
• [5] – дата валютування. Вказується дата, починаючи з якої кошти, переведені платником одержувачу, переходять у власність одержувача;
• [50] – дата надходження. Вказуються число, місяць та рік отримання банком від платника платіжного доручення: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число вказується цифрами ДД, місяць — словом та рік — цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампу банку;
• [9] – Платник. Вказується повне або скорочене (за наявності) найменування платника (наприклад, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб) або прізвище, ім’я, по батькові платника — фізичної особи ( згідно з паспортом громадянина України або іншого документа, що засвідчує особу та який згідно із законодавством України може бути використаний на території України для укладання угод);
• [8] – Код платника. Вказується ідентифікаційний код платника згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами. Для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо фізична особа за своїми релігійними переконаннями відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган та має позначку у паспорті електронному безконтактному носії;
• [11] – Банк платника. Вказуються найменування та місцезнаходження (населений пункт) банку (філії) платника;
• [10] – Рахунок платника. Вказується номер поточного чи іншого рахунку платника, з якого згідно з платіжним дорученням буде здійснено платіж;
• [7] – сума платежу. Сума вказується цифрами, гривні від копійок відокремлюються комою («,»), копійки позначаються двома знаками. Якщо сума платіжного доручення виражена у цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі («00»). Сума цифрами має відповідати сумі словами (поле [6]);
• [15] – Одержувач. Вказується повне або скорочене (за наявності) найменування одержувача (за аналогією як зазначено в полі [9]);
• [16] – код одержувача (за аналогією як заповнюється поле [8]);
• [13] – Банк одержувача. Вказуються найменування та місцезнаходження (населений пункт) банку (філії) одержувача;
• [17] – рахунок отримувача. Вказується номер рахунку одержувача, який відповідно до платіжного доручення будуть зараховані кошти;
• [6] – Сума словами. Вказуються словами сума платіжного доручення та слово «гривня» («гривня», «гривня» або «грн.»); копійки – цифрами і слово “копійка” (“копійки”, “копійок” або “коп.”). Якщо сума складається тільки з копійок, то перед її зазначенням обов’язкове написання слів «Ноль гривень».
• [19] – призначення платежу. Поле «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб відобразити повну інформацію про платежі та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачу. Повноту інформації визначає платник із урахуванням вимог законодавства України;
• [18] – Код країни нерезидента. Якщо платник є нерезидентом, то проставляється символ «П» та тризначний код країни платника; якщо одержувач є нерезидентом, то проставляється символ «Про» та тризначний код країни одержувача; якщо платник та одержувач є нерезидентами одночасно, то проставляються символ «П» та тризначний код країни платника, далі символ «О» та тризначний код країни одержувача;
• [20] – Додатковий реквізит. Заповнюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України;
• [41] – Підписи платника. Ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб (відповідальної особи), які (яке) уповноважені (уповноважено) розпоряджатися рахунком. При здійсненні операцій за рахунками клієнтів – фізичних осіб (фізичних осіб-підприємців; фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність) використовується зразок підпису власника рахунку/довіреної особи, зазначений у договорі банківського рахунку/довіреності або в іншому документі, визначеному внутрішніми положеннями банку;
• [40] – місце друку.
• [51] – Дата виконання платіжного доручення. Вказуються число, місяць і рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число вказується цифрами ДР, місяць — словами, рік — цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампу банку.

У старій формі платіжного доручення містився «код банку» (МФО), але у зв’язку з переходом України на міжнародний формат рахунків (IBAN) це поле було скасовано.