Валютні операції (Currency Transactions) – банківські та фінансові операції, пов’язані з переміщенням або переходом права власності на валютні цінності. Валютні операції характеризує процес використання валютних цінностей як засобу платежу; вивезення, ввезення, пересилання та переведення валютних цінностей; отримання та надання кредитів, нарахування відсотків, дивідендів; залучення інвестицій, придбання цінних паперів та інші операції, здійснення яких відбувається лише за умови отримання відповідних ліцензій Національного банку України. Валютні операції поділяються на поточні та термінові. До поточних валютних операцій відносяться поточні (касові) операції у готівковій та безготівковій формах. До термінових валютних операцій відносять форвардні угоди, ф’ючерси, свопи, опціони та їх різновиди та комбінації.
Валютна операція — операція, що має хоча б одну з таких ознак:
- операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги та пов’язаних із цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами та нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
- торгівля валютними цінностями;
- транскордонне переведення валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
Готівкові валютні операції здійснюють валютні каси банків та валютні обмінні пункти, а безготівкові – банки, валютні біржі та інші учасники валютного ринку. До поточних операцій відносять операції із короткими термінами валютування — не більше трьох робочих днів. Розрізняють такі поточні валютні операції:
- “ТОД” (англ. Today – постачання валюти сьогодні (“сьогодні – на сьогодні”);
- “ТОМ” (англ. Tomorrow – постачання валюти на наступний робочий день (“сьогодні – на завтра”);
- “спот” – постачання валюти на другий робочий день (“сьогодні – на післязавтра”).
Насправді всі ці поточні операції об’єднують однією назвою «спотові валютні операції».
Такі валютні операції використовують переважно для касових операцій та здійснення поточних розрахунків та платежів, а також з метою отримання додаткового прибутку у разі коливань валютних курсів.
Валютні операції “спот” становлять 60% від загального обсягу операцій, а тому мають найважливіше значення. Основна мета їх здійснення – забезпечення потреб клієнтів банків в іноземній валюті, конверсія іноземних валют, а також купівля-продаж валюти з метою отримання прибутку за рахунок різниці у курсах цих валют. Банки можуть використовувати поточні операції «спот» підтримки мінімально необхідних робочих залишків у іноземних банках на рахунках «ностро» зменшення залишків лише у валюті і покриття потреб у інший. Таким чином банки регулюють свої валютні позиції та не допускають утворення непокритих залишків на рахунках.
Купівля-продаж валют на умовах «спот» означає, що курс валют фіксується на день купівлі-продажу, а її постачання здійснюється на другий робочий (банківський) день (без урахування дня продажу). Тобто, якщо валюту було продано у вівторок, то на рахунок покупця вона має надійти у четвер. Різниця у часі між підписанням (укладенням) валютної угоди та виплатою за нею визначена міжнародною практикою та пов’язана з необхідністю документального оформлення угоди (виписка первинних документів, підготовка платіжних доручень, повідомних телеграм тощо).
Угоди «спот» можуть укладатися телефоном, факсом або безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки здійснюються банківськими переказами. У міжнародній практиці використовують електронну систему СВІФТ, членом якої є Національний банк та провідні банки України.
Термін постачання валюти називають датою валютування. У міжнародній практиці, залежно від дати валютування, використовують загальновстановлені позначення окремих валютних операцій. Наприклад, укладання угоди “сьогодні” з постачанням валюти на другий робочий день позначається s/n, угоди “сьогодні на сьогодні” – o/n, а “сьогодні на завтра” – t/n.
Встановлення точної дати валютування необхідно задля забезпечення принципу компенсованої вартості, з урахуванням якого функціонує валютний ринок. Це означає, що розрахунки за укладеними угодами мають здійснюватися паралельними грошовими потоками без надання кредиту одним учасником угоди іншому.
Важливе значення під час здійснення валютних операцій має визначення валютних курсів, основою яких може бути курси провідних валютних бірж, зокрема франкфуртського і лондонського ринків. Проте на практиці валютні курси безпосередньо визначаються маркет-мейкерами – фінансовими установами (в основному це банки), які постійно здійснюють котирування курсів та укладають угоди з купівлі-продажу іноземних валют.
Зазвичай, маркет-мейкери визначають як курси іноземних валют до національної, а й проводять котирування іноземних валют між собою. Провідні маркет-мейкери за певними валютами — великі банки, які у країнах-емітентах цих валют. Винятком можуть бути маркет-мейкери за резервними валютами, оскільки вони широко використовуються в багатьох країнах як база для валютних операцій, оскільки їх значно легше продати або купити, розмістити на депозити тощо.
Перед здійсненням будь-якої валютної операції проводиться всебічний аналіз, який включає вибір валют, що обмінюються, виявлення динаміки курсів, фіксацію курсів, визначення суми обміну, перерахування коштів та документальне оформлення угоди. Для банків важливе значення має підстави доцільності забезпечення коротких чи довгих валютних позицій.
