Законні платіжні кошти (lawful money) – грошові знаки, які за законом є обов’язковими до прийому погашення боргу біля цієї держави. Усі знаки, монопольно емітовані центральним банком, є законними платіжними засобами.
Усі законні платіжні кошти є грошима, але не гроші є законними платіжними засобами. Іноземна валюта не є для іншої країни законним платіжним засобом. У деяких країнах законні платіжні засоби можуть мати певні обмеження:
- за сумою платежу (наприклад, срібні монети в США до 1933 р. – не більше 10 дол.; у Великій Британії Закон про монети (1970 р.) містить перелік обмежень законних платіжних засобів);
- за видом платежу (банкноти США, відомі як «грінбеки», які випускалися в обіг федеральним урядом США під час Громадянської війни та використовувалися при різних платежах, крім сплати відсотків за державним боргом та імпортним митом);
- за термінами здійснення платежу (це обмеження виникає у зв’язку з проведенням грошової реформи або деномінацією як частини грошової реформи та заміною старих грошових знаків на нові). Так, у рамках деномінації радянського рубля, що проводилася з 1 січня 1961 р. обмін грошових знаків на нові здійснювався без обмежень тільки в певний період – з 1 січня по 1 квітня (деномінація в Росії та Україні такого роду обмежень не передбачала).
Як основа безготівкових розрахунків законні платіжні засоби – це сукупність законодавчо регульованих платіжних інструментів, що виступають, наприклад, у формі платіжного доручення, платіжного вимоги-доручення, чека тощо.
