Неліквіди – Наднормативні, зайві та непотрібні підприємству запаси товарно-матеріальних цінностей (див. Оборотні засоби). Неліквіди
(від лат. liquidus – плинний; англ. non-disposables, illiquid assets) – товари та інші матеріальні цінності, зайві та непотрібні даному підприємству, що підлягають знищенню або продажу за зниженими цінами, але зазвичай важко реалізуються на ринку.
Наявність неліквідів негативно впливає фінансове становище підприємства, організації, уповільнює оборотність оборотних засобів, знижує кредитоспроможність та інвестиційні можливості підприємства.
Найчастіше неліквіди зустрічаються у складі виробничих запасів, готової продукції, незавершеного виробництва. Ліквідація неліквідів означає для підприємства збиток у розмірі вартості майна. Продаж неліквіду знижує розмір збитку, а іноді дозволяє уникнути збитку або навіть отримати прибуток.
Виявлення неліквідів провадиться за даними аналітичного обліку – картками складського обліку, готової продукції та інших матеріальних цінностей.
Неліквіди – це продукція, що утворюється на складах підприємства внаслідок різкого зниження попиту, стратегічних недоліків чи помилок персоналу. Дані запаси є «заморожені» кошти, такі необхідні у господарському обороті. З іншого боку, утримання неліквідів потрібні додаткові витрати. При цьому можлива втрата їхнього товарного вигляду. Саме тому кожне підприємство прагне якнайшвидше позбутися неліквідів, що накопичилися на його складах.
Завдання підприємства з метою недопущення неліквідів:
- вчасно реалізовувати непотрібні матеріали;
- не допускати закупівлю матеріалів, що є надлишком;
- вживати заходів для забезпечення регулярного відвантаження покупцям готової продукції.
