Професійне судження аудитора – Точка зору аудитора, заснована на його знаннях, кваліфікації та досвіді роботи, яка служить основою для прийняття ним суб’єктивних рішень в обставинах, коли однозначно і жорстко визначити порядок його дій неможливо.
Поняття «Професійне судження аудитора або бухгалтера», яке поки що не стало звичним для практики бухгалтерського обліку в нашій країні, широко використовується в МСФЗ. Це пояснюється тим, що правила бухгалтерського обліку та звітності, що діють у вітчизняній практиці, досить строго регламентують основну частину облікових операцій. Міжнародні стандарти фінансової звітності більшою мірою засновані на застосуванні професійного судження. У цьому полягає основна відмінність МСФЗ від СБУ — міжнародні стандарти фінансової звітності базуються на принципах, а вітчизняні стандарти бухгалтерського обліку — на правилах.
У МСФЗ не прописана докладна деталізація кожного конкретного випадку оцінки чи визнання об’єкта обліку. Міжнародні стандарти дозволяють бухгалтеру (аудитору) спиратися на професійне судження, яке ґрунтується на повній достовірній та об’єктивній інформації.
Професійне судження – це думка (висновок) відповідальної особи щодо деталей оцінки та визнання об’єкта обліку у звітності. Іншими словами, професійне судження є професійною оцінкою всіх об’єктивних факторів, що дозволяють прийняти рішення в умовах невизначеності.
Професійне судження потрібне, перш за все, при вирішенні питання про включення об’єкта обліку до бухгалтерського балансу або до звіту про прибутки та збитки. p align=”justify”> При формуванні професійного судження визначається, чи укладені в об’єкті майбутні економічні вигоди, наскільки можливий приплив або відтік цих вигод, наскільки надійно може бути виміряна вартість об’єкта.
Професійне судження необхідно також при оцінці конкретних фактів та подій, таких як співвідношення економічного змісту та правової форми, термін корисної служби об’єкта або процесу споживання укладених у ньому економічних вигод, можливість старіння об’єкта, реальність погашення сумнівної дебіторської заборгованості, кількість можливих звернень щодо зобов’язань компанії, можливий результат судового розгляду, до якого залучена компанія та у багатьох інших випадках.
Професійне судження аудитора довело свою користь (а іноді навіть – необхідність) при вирішенні низки завдань, що стоять перед аудиторами. Це переважно ті завдання, в яких потрібне професійне судження аудитора лише одного аудитора, наприклад керівника аудиторської перевірки. Але існує клас завдань в аудиті, де краще мати професійні судження кількох фахівців, на основі яких треба далі сформувати професійні судження їхньої групи. Іноді це просте усереднення їх оцінок, іноді це з’ясування позиції більшості їх, але нерідко потрібно інтегрування індивідуальних професійних суджень складнішим, зате раціональнішим способом. Таку можливість надає добре розроблений теоретично і широко використовуваний практично апарат – метод експертних оцінок.
