Фінансова спекуляція (financial speculation) — торгівля фінансовими активами для одержання прибутку, як результат від прийняття ринкового ризику.
Фінансова спекуляція — це економічна діяльність, націлена на отримання прибутку від очікуваних змін цін на товари, активи чи валюти. У світі нестабільності більшість трансакцій можна інтерпретувати як спекулятивні, але термін «спекуляція» зазвичай застосовується для тих трансакцій, у яких очікуваний приріст ринкової вартості капіталу (capital gains) є основним мотивом їх вчинення. Спекулянти можуть купувати товари та активи, які їм не потрібні, але ціни яких, на їх очікування, зростатимуть, або купуватимуть опціон кол на такі активи. Вони можуть укладати контракти купівлю активів, які мають коштів у оплату покупки.
Спекулянти можуть продавати товари, активи або валюту, з якими вони фактично не хочуть розлучатися, але ціни яких, за їхніми уявленнями, повинні впасти, і вони таким чином матимуть можливість купити їх знову, але дешевше; або ж вони можуть купувати опціон пут на такі активи. Існує також можливість укладати контракти на продаж активів, які продавець реально не володіє.
У кейнсіанській теорії грошей спекулятивний мотив накопичення грошей (speculative motive) передбачає, що більша, ніж зазвичай, частина активів зберігається у грошовій формі, якщо очікується, що ціни облігацій будуть падати, і менша, ніж зазвичай, коли очікується, що ціни облігацій зростатимуть . Якщо спекулянти мають стабільні очікування щодо середнього рівня цін, то вплив спекуляції на короткочасні коливання цін буде стабілізуючим. Інакше спекулянти несуть відповідальність за збільшення коливань у цінах на активи, спричинені іншими причинами. Чи ведуть спекуляції до стабілізації чи дестабілізації ринку – питання спірне.
Фінансова спекуляція — одна з основних форм фінансової діяльності поряд із хеджуванням, страхуванням, інвестуванням тощо. Фінансова спекуляція має місце як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Спекуляція цінними паперами, ф’ючерсними та опціонними контрактами здійснюється в результаті угод на організованих ринках, насамперед на біржах. Валютна спекуляція – на міжбанківському валютному ринку.
Фінансова спекуляція ґрунтується на різниці в цінах за даним активом на даному ринку або на ринках різних бірж, різних країн тощо. На ринку реального фінансового активу спекулятивні стратегії мають вигляд:
- купівля активу за однією ціною та його продаж за вищою ціною;
- продаж за високою ціною відсутнього у спекулянта або взятого ним у позику у когось фінансового активу, купівля на ринку цього ж активу за нижчою ціною і тим самим або ліквідація свого зобов’язання з постачання активу, або повернення активу кредитору.
На ринку ф’ючерсних контрактів:
- купівля ф’ючерсного договору за цією ціною, та був продаж його за вищої цене;
- продаж ф’ючерсного договору за цією ціною, та був купівля його за нижчою цене.
Спекулянтів, які грають підвищення ціни, називають «биками», а ринок із тенденцією цін до зростання «ринком бугаїв» (bull market). Спекулянтів, які грають зниження ціни, — «ведмедями», а ринок із тенденцією цін до падіння — «ринком ведмедів» (bear market). Спекулянт (speculator) йде на проаналізований обмежений ризик (від інвестора відрізняється рівнем ризику). На відміну від спекулянта гравець (gambler) йде на нічим не обмежений ризик, розраховуючи на можливість «удачі».
Фінансова спекуляція є незаконною, якщо вона ґрунтується на маніпулюванні цінами на ринку, що виражається у появі штучного контролю за ними протягом деякого часу з боку одного або групи учасників ринку. Основні форми незаконних фінансових спекуляцій:
- псевдопродажу-купівлі фінансових активів;
- корнери (cornering market – скуповувати («загнати в кут») ринок – незаконна практика скуповування цінних паперів або товарів в обсягах, що дозволяють отримати контроль над цінами на ринку);
- спекуляції на основі створення пулу (об’єднання кількох торговців з метою спрямованого на ціну фінансового активу).
