ФІФО

ФІФО (FIFO – First-in-first out – першим прибув, першим вибув) один із методів оцінки фактичної собівартості запасів матеріальних ресурсів, а саме – за собівартістю перших за часом закупівель, на відміну від методу ЛІФО (оцінка за собівартістю останніх за часом закупівель) . Запаси можуть оцінюватись і за середньою собівартістю.

ФІФО –

  1. Метод бухгалтерського обліку товарно-матеріальних запасів за ціною першої партії, що надійшла або виготовлена. Застосування цього приводить до того, що запаси на кінець періоду оцінюються за їхньою фактичною собівартістю, а в собівартості реалізованої продукції враховуються ціни найбільш ранніх закупівель. У разі зростання цін чистий прибуток підприємства виявляється завищеною.
  2. Метод розрахунку відсотків при достроковому частковому вилученні деяких видів вкладів із банків, у якому вилученої вважається сума, першою прийнята у вклад.

При методі ФІФО незалежно від того, з яких закупівель матеріали відпущені у виробництво, спочатку списуються матеріали за собівартістю першої за закупленої партії, потім за собівартістю другої партії і т.д. у порядку черговості, доки не буде отримано загальну витрату матеріалів за місяць. І тут у залишку виявляються невикористані матеріальні ресурси за вартістю останніх закупівель.

Метод ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси вступають у виробництво або реалізуються в тому порядку, в якому вони надійшли на підприємство. Отже, списуватися запаси мають за собівартістю відповідних партій у хронологічному порядку їх надходження. В умовах інфляції метод ФІФО обумовлює заниження вартості відпущених у виробництво ресурсів, завищення їх залишку в балансі і, отже, завищення фінансового результату від основної діяльності та поліпшення фінансових показників підприємства. Тому цей метод рекомендується для використання, якщо підприємство бажає залучити додаткових інвесторів.

Можна виділити такі недоліки методу ФІФО:

  • Відсутність обліку інфляції: у разі, якщо матеріали витрачаються нерівномірно, і за ціною першої партії можуть бути списані матеріали, що надійшли за вищою собівартістю (що збільшилася за рахунок інфляції та інших факторів), то підсумкові фінансові результати можуть бути завищеними, що спричиняє деякі наслідки.
  • Завищення фінансових показників і податкові виплати: облік методом ФІФО, якщо насправді матеріали витрачаються нерівномірно, може призвести до збільшення суми податків, що виплачуються підприємством.
  • Некоректне управління та планування витрат підприємства, спричинене використанням методу ФІФО. Отримуючи завищені дані, керівник може становити неправильну політику розвитку підприємства, що призведе до негативних наслідків.

Метод ФІФО в обов’язковому порядку враховується під час фінансового планування та розробки політики компанії на наступний період.

Переваги ФІФО:

  • Простота обліку. ФІФО значно прискорює розрахунки та дозволяє позбутися великої кількості залишків за останній звітний період.
  • Зручність застосування на підприємствах, де перші матеріали, що прибули, витрачаються в першу чергу. Якщо «допущення», яке робить бухгалтер, використовуючи даний метод обліку, має місце насправді (наприклад, якщо йдеться про швидкопсувні товари та матеріали), застосування ФІФО буде найбільш зручним і вигідним.
  • Отримання найкращих показників при залученні інвестицій. У випадку, якщо керівнику підприємства необхідно залучити інвесторів або отримати кредит на розвиток, метод ФІФО буде більш зручним та вигідним, ніж будь-які інші методи обліку.

Залишити коментар:

Site Footer