Договірна ціна (contract price) –
- ціна, величина якої визначена попереднім актом купівлі-продажу угодою, договором між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) продукції. Договірні ціни націлюють підприємства-виробники на випуск товарів, які мають попит; є найважливішим елементом узгодження економічних інтересів. У ряді випадків у договорах фіксується не абсолютна величина цін, а діапазон цін (у межах від і до), верхній або нижній рівні (не вище та не нижче) або їх зв’язок з державними, ринковими, світовими цінами. Обговорюється також допустимість зміни закріплених контрактом цін унаслідок, наприклад, інфляції, виникнення форс-мажорних обставин, ухвалення нових законів;
- один із видів регульованих цін;
- ціна, зафіксована у договорі у виконанні будь-яких робіт, надання послуг.
Договірна ціна – ціна, що визначається за взаємною угодою споживача та виробника продукції та послуг. Договірна ціна визначається, виходячи з планової собівартості, рентабельності та кон’юнктури ринку.
Порядок застосування договірних цін регулюється цивільним законодавством. Зміна ціни після укладання договору допускається у випадках та на умовах, передбачених договором або законом. Покупець зобов’язаний сплатити за ціною, передбаченою договором. Якщо ціна договором не передбачено і не може бути визначена виходячи з його умов, то ціна встановлюється на рівні ціни, яка за порівнянних обставин зазвичай стягується за аналогічні товари. Якщо ціна у договорі встановлена залежно від ваги товару, то вважається, що вона визначається за вагою нетто (якщо немає спеціального застереження у договорі).
Договір купівлі-продажу може передбачати зміну ціни внаслідок зміни показників, що формують структуру ціни (собівартість, витрати на продаж, прибуток, непрямі податки тощо). У такому разі в договорі має бути визначений спосіб перегляду ціни. Якщо ж цього немає, то ціна визначається виходячи із співвідношення перелічених показників на момент укладання договору та на момент передачі товару.
Договірна ціна встановлюється зазвичай на продукцію, що виготовляється невеликою партією. Основою договірної ціни є собівартість продукції чи кошторис витрат за певні види робіт. Рівень рентабельності у договірній ціні встановлюється за домовленістю. Враховується складність, оригінальність виробу, термін виконання замовлення, споживчі властивості виробу та його ефективність, у тому числі величина ефекту, яку споживач отримує при використанні виробу. Прибуток, закладена в договірну ціну, зазвичай має перевищувати величину ефекту, одержуваного під час використання виробу. Рентабельність продукції за договірною ціною, зазвичай, значно вище, ніж за інших умов ціноутворення.
Договірна ціна може бути:
- твердийзафіксованої на певному рівні в момент підписання контракту та незмінна протягом усього часу дії договору;
- ціною з наступною фіксацієющо встановлюється у погоджені сторонами строки;
- ковзної – Зміненої за узгодженою схемою протягом періоду дії контракту.
Договірна ціна узгоджується на одне замовлення або на певний час. У зовнішньоекономічних зв’язках договірні ціни можна використовувати під час здійснення різних операцій (зокрема товарообмінних угод) з постачання порядку міжнародної кооперації виробництва, у межах прямих господарських зв’язків із підприємствами інших країнах.
