Зустрічна торгівля (countertrade) – форма зовнішньоторговельних операцій, у якій імпорт товарів (послуг) обумовлюється зобов’язаннями експортерів здійснити зустрічні закупівлі чи, навпаки, експорт (що значно рідше) залежить від зустрічних імпортних операцій.
При зустрічній торгівлі оплата зустрічними поставками товарів (послуг) покриває, як правило, лише частину вартості основних постачань. Зустрічна торгівля найчастіше ініціюється імпортерами, які за умов високої конкуренції пропонують експортерам прийняти зустрічні зобов’язання.
Зустрічна торгівля – форма зовнішньої торгівлі; зовнішньоторговельні операції, контракти, угоди, що передбачають зустрічні зобов’язання експортерів закупити в імпортерів товари на повну вартість або частину вартості експорту (бартерні угоди, зустрічні закупівлі); комерційна практика, коли він продаж пов’язується із закупівлею товарів (послуг), чи, навпаки, закупівля обумовлюється їх продажем. В обох випадках оплата передбачається постачанням товарів (послуг) на додаток або замість фінансового регулювання, що явно зближує зустрічну торгівлю з бартером.
Зобов’язання імпортерів та експортерів щодо зустрічних поставок оформляються одним або декількома, але обов’язково пов’язаними між собою документами (угодами, контрактами). Основними видами зустрічної торгівлі є:
- бартерні угоди (див. Бартер);
- компенсаційні угоди (т.зв. угоди «байбек» – buy-back), що передбачають продаж машин та технологічного обладнання на умовах оплати зустрічними поставками сировини, напівфабрикатів, продукції, виробленими з використанням поставлених машин та обладнання (рідше на інших підприємствах);
- операції з давальницькою сировиною – операція з переробки сировини проводиться в іншій державі;
- авансові поставки, які є свого роду формою фінансування фірм-імпортерів на період до здійснення ними зустрічних поставок;
- зустрічні закупівлі, які передбачають дві чи більше юридично самостійні, але фактично взаємопов’язані угоди купівлі-продажу.
На умовах зустрічної торгівлі може здійснюватися також викуп застарілої техніки під час постачання сучасних моделей, комплектація обладнання, що імпортується, деталями місцевого виробництва країни-імпортера та інші види зовнішньоторговельних операцій.
Можна виділити шість основних форм зустрічної торгівлі:
- чистий бартер – угода нетривала і (зазвичай) обмежена обміном товару на товар;
- клірингова угода – грошових розрахунків (як правило) немає, угода має тривалий характер, і з обох сторін можуть брати участь групи товарів (списки), треті сторони до угоди не залучаються;
- свитч – грошових розрахунків (як правило) немає, угода має тривалий характер, і з обох сторін можуть брати участь групи товарів (списки), у врегулюванні взаємовідносин експортера та імпортера беруть участь треті сторони;
- офсет – грошові розрахунки передбачені, взаємні зобов’язання не обмежені лише двосторонньою закупівлею товару;
- зустрічна закупівля — грошові розрахунки передбачені, експортер зобов’язаний закупити товар імпортера, походження товару, закуповуваного в імпортера, пов’язані з використанням товару, придбаного в експортера;
- байбек – грошові розрахунки передбачені, експортер зобов’язаний закупити товар у імпортера, товар, що закуповується, виробляється імпортером з використанням товару, придбаного у експортера.
Зустрічна торгівля розвивалася високими темпами у 70-80-ті роки. Так, на початку 70-х років. на зустрічну торгівлю припадало 2–3% світового товарообігу, а до кінця 80-х років. – вже понад 40%. У 90-ті роки. частка зустрічної торгівлі у світовому товарообігу продовжувала залишатися високою.
Понад 100 країн світу прийняли законодавчі акти, які зобов’язують своїх імпортерів здійснювати закупівлю товарів (послуг) у зв’язку із зустрічними постачаннями. До них продовжують приєднуватися нові країни, що свідчить як про наростаючої інтернаціоналізації світової господарської практики, а й підтримку урядами суверенних країн національного предпринимательства. При цьому не можна не відзначити найчастіше вимушений характер зустрічної торгівлі, зумовлений національним законодавством, адміністративним регулюванням, валютними обмеженнями та ін.
