Зовнішньоторговельна ціна (foreign trade price) — ціна реалізації експортної та імпортної продукції, зазначена в контрактах на постачання продукції, що експортується або імпортується. Зовнішньоторговельні ціни — це ціни, якими здійснюється експорт вітчизняних та імпорт зарубіжних товарів та послуг. p align=”justify”> Формування цін цього класу принципово відрізняється від визначення національних цін. При розрахунку зовнішньоторговельних цін найбільш плідним є метод використання інформації про ціни фірм, які виробляють і реалізують на світовому ринку аналогічну або близьку за техніко-економічними показниками продукцію.
Зовнішньоторговельні ціни визначаються, як правило, на основі цін основних світових товарних ринків, що відображають умови виробництва та реалізації у світовому господарстві, а також ціни конкретного сегменту ринку. Зовнішньоторговельні ціни реєструються митницею.
На ринку зовнішньої торгівлі діють умови оплати та постачання товарів у класифікації Інкотермс. Так, при застосуванні умови ФГБ продавець товару зобов’язаний доставити його до порту відправлення своєї чи іншої країни. Подальші витрати на доставку товару до порту призначення і далі на власній території бере він покупець. При застосуванні умови СІФ витрати на морське страхування, морське перевезення товару до порту призначення перебирає постачальник товару. Таким чином, ціноутворення залежить від погоджених умов постачання.
Оплата податків, витрат, страхування товарів та оплата транспортних витрат визначаються умовами угоди.
На експортовані товари у країні встановлюються спеціальні ціни на постачання експорту продукції машинобудування, які включають надбавки до оптових цін за експортне виконання. За деякими видами дефіцитної продукції під час постачання експорту до цін додається мито. На імпортні споживчі товари у багатьох випадках встановлюються вільні роздрібні ціни, виходячи із співвідношення попиту та пропозиції. Рівень світових цін враховується у роздрібних цінах, у тарифах на послуги.
Основу зовнішньоторговельної ціни становлять контрактні ціни. Первинним джерелом цінової інформації є комерційні документи, що фіксують ціну товару у валюті договору за умов угоди. Для вивчення рівня зовнішньоторговельної ціни використовуються вторинні джерела інформації, найважливішими є вантажні митні декларації. На основі цієї інформації обчислюється вартість одиниці товару, як відношення статистичної вартості в дол. США до кількості товару, що експортується/імпортується в основний (кг) або додаткової (шт., м)3 і т.д.) одиницях виміру.
Статистичні зовнішньоторговельні ціни публікуються у різних національних та міжнародних статистичних довідниках. Ці ціни, що з’являються у подібних виданнях, визначаються шляхом розподілу вартості експорту чи імпорту на обсяг закупленої чи поставленої продукції. Ці ціни показують конкретну ціну конкретного товару. З погляду їх практичного застосування вони цікаві розуміння загальної динаміки зовнішньої торгівлі тієї чи іншої країни, для статистичних розрахунків, використовуються як приблизний орієнтир. У процесі узгодження цін експортер і імпортер, спираючись на власний аналіз даних про становище на ринку товару, приступають до переговорів, знаючи, на які поступки вони можуть піти.
