Золотий паритет (англ. gold parity від лат. paritas – рівність, рівноцінність) –
- співвідношення валют за їх офіційним золотим змістом. У 1934-1976 р.р. золотий паритет встановлювався на базі офіційної ціни золота (35 дол. за тройську унцію (31,1035 г чистого золота); 38 дол. – після девальвації долара у 1972 р. та 42,22 дол. – внаслідок його девальвації у 1973 р.). ). Після припинення обміну долара на золото для іноземних центральних банків (1971) золоті паритети стали номінальним поняттям, і Міжнародний валютний фонд перестав їх публікувати з середини 1975;
- встановлений законом ваговий вміст чистого золота в національній грошовій одиниці.
Золотий паритет — зафіксований законом країни ваговий вміст чистого золота національної грошової одиниці. При золотому обігу та необмеженому обміні паперових грошей на золото ціна золота у національних грошових одиницях відповідала ваговому золотому змісту цієї одиниці. Наприклад, якщо золотий вміст долара США за законом 1934 становило 0,888 671 г чистого золота, то ціна однієї тройської унції (31,1035 г) чистого золота дорівнювала 35 дол. (долар) Ця ціна була офіційною на світовому ринку і в знецінених паперових США (з 1972 = 38 дол.).
Країни встановлювали золоте утримання своїх грошових одиниць, виходячи із зафіксованого законом та погодженого з Міжнародним валютним фондом (МВФ) офіційного курсу своєї грошової одиниці щодо долара США.
Золотий паритет — співвідношення двох грошових одиниць, обчислене з урахуванням їхнього золотого змісту, зафіксованого законом. У цьому значенні золотий паритет зазвичай замінює термін «паритетний курс», який показує кількість грошових одиниць іншої країни, що мають таке ж вагове утримання чистого золота, яке за законом має грошова одиниця цієї країни. Наприклад, фунт стерлінгів містить 2,13281 г чистого золота, а французький франк – 0,160 г, тобто. у фунті стерлінгів у 13,33 рази більше чистого золота, ніж у франку. Тому паритетний курс між фунтом стерлінгів та франком становить: 1 фунт стерлінгів = 13,33 французьких франків.
За золотого стандарту курси валют коливалися навколо паритету в межах золотих точок. У валютній системі, створеної після 2-ої світової війни 1939-1945 і регульованої статутом МВФ, курси валют могли відхилятися від паритету лише на 1% у той чи інший бік. З початку 1972 р. МВФ розширив межі відхилення курсів від паритетів до 2,25% у той чи інший бік. Підтримка курсів валют у межах здійснювалося центральними банками країн.
