золота лихоманка – масовий видобуток золота новому родовищі з допомогою найпростіших знарядь праці.
Часто золота лихоманка постає як стихійне явище. Для її початку необхідно відкриття родовища, де можливий видобуток золота шліхтовим методом, тобто шляхом ручного промивання. При цьому до регіону з’їжджаються старателі, створюються табори золотовидобувачів.
Типовий сценарій золотої лихоманки складається з кількох етапів:
- Виявлення золота. Зазвичай для початку золотої лихоманки недостатньо просто знайти золото, потрібна його велика кількість і відносно легкі методи видобутку, що не потребують великого спеціального обладнання. Зокрема золото в Юконі було знайдено задовго до початку лихоманки, але воно не привернуло уваги. Тільки в 1880-х роках старателі стали прибувати в округ, але це не було початком золотої лихоманки. Лихоманка почалася після того, як Джордж Кармарк, Джим Скоку та Чарлі Доусон заповнили золотом чохол від вінчестера за кілька годин. Каролінська лихоманка почалася за кілька років після виявлення першого золота. 17-фунтовий самородок (7,7 кг), знайдений у струмку молодим Конрадом Рідом, кілька років використовувався як підпірка для дверей, тому що його господарі не знали справжньої цінності знахідки.
- Стихійне переселення старателів. Новини про золоті знахідки привертають увагу суспільства. Стартелі, що стікаються з різних кінців світу, створюють наметові містечка, які згодом стають населеними пунктами. Натомість розвивається й інфраструктура регіону: будуються дороги, зокрема залізниці, магазини. В основному термін «золота лихоманка» пов’язаний з Північною Америкою, де транспортні можливості дозволяли старателям перебиратися з одного регіону до іншого, як тільки з’являлася інформація про нове родовище.
- Шлиховий метод. Старатели користуються найпростішим методом і миють золото в струмках за допомогою лотка та лопати. Крім того, старателі можуть застосовувати складніші методи сепарації, продовжуючи використовувати найпримітивніше доступне обладнання. Основний розвиток методи видобутку отримали у Каліфорнії, де було видобуто золота на суму близько 600 мільйонів доларів, а кількість старателів перевищила 250 тисяч людей.
- Механізація видобутку. Після того, як легке золото видобуто, старателів замінюють компанії зі все більш складним обладнанням, що підпорядковується чинним законам та регулюючим актам.
- Відтік старателів. З приходом компаній неорганізований видобуток золота згортається і відбувається відтік старателів. У разі відсутності інших видів діяльності населення повністю залишає міста.
Наймасовішою золотою лихоманкою вважається бразильська золота лихоманка з 1690 по 1823 р. Вона залучила понад 400 тис. старателів із Португалії та інших країн Європи. Крім того, до регіону масово завозилися раби з Африканського континенту.
Найбільш відомими є золота лихоманка у Каліфорнії 1848 по 1860 р.р. Але вона була не єдиною на території США. Крім неї історії відомі: золота лихоманка у штаті Джорджія 1828-1840 рр., у Північній Кароліні 1799-1829 рр., у Колорадо 1858 р., в Айдахо 1859 р. та ін.
Крім того, золота лихоманка кілька разів відбувалася на території Канади: на островах Королеви Шарлоти в 1851, на річці Фрейзер в 1857, Клондайкська золота лихоманка в 1898 і т.д.
Неодноразово золота лихоманка виникала при освоєнні нового континенту – Австралії: у штаті Вікторія та Новому Південному Уельсі в 1851 р.
На території Росії золота лихоманка виникала на річці Сухий Берікуль, у Томській та Єнісейській губерніях з 1828 до 1921 рр., на річці Лена з 1844 по 1861 рр.
Як правило, можливості ручного промивання пізно чи рано вичерпуються. І на зміну приватним старателям приходять компанії, які продовжують золотовидобування вже із застосуванням дорогого промислового обладнання.
Результатом вільного видобутку золота часто стає економічне піднесення регіону. Так, після найвідомішої золотої лихоманки у Каліфорнії цілий штат приєднався до США, з’явилися такі міста, як Сан-Франциско. Крім того, золота лихоманка сприяла розвитку транспортної інфраструктури, зокрема прокладання нових залізниць.
Нині нові родовища освоюються переважно промисловим способом, і масового приїзду приватних старателей-индивидуалов немає. При цьому термін «золота лихоманка» набув нового значення: так називають масову втечу інвесторів під час криз з цінних паперів та валюти у реальні активи – переважно у дорогоцінні метали.
