Збитковість страхової суми – Показник, що характеризує відношення виплат страхового відшкодування або страхового забезпечення до сукупної страхової суми всіх застрахованих об’єктів. Теоретично показник збитковості страхової суми висловлює ймовірну величину тієї частки прийнятої страховиком на відповідальність сукупної страхової суми, яка вибуває у зв’язку з настанням страхових випадків (протягом року або за тарифний період).
Показник збитковості страхової суми приймався у вітчизняній практиці за основу щодо нетто-ставки страхового тарифу. Збитковість страхової суми обчислюється в грошах з одиниці страхової суми або у відсотках.
Показник збитковості страхової суми має синтетичний характер, його величина відбиває як ймовірність настання страхового випадку, і очікувану величину шкоди. У зв’язку з цим збитковість страхової суми використовується для оцінки ризику та застосовується в аналізі страхових операцій, насамперед для контролю над адекватністю страхового тарифу зобов’язанням страховика. З цією метою фактичний показник збитковості страхової суми зіставляється з величиною застосовуваної страховиком нетто-ставки. Якщо фактична величина збитковості страхової суми наближається до величини нетто-ставки або перевищує її, проводять аналіз елементів для виявлення факторів, що визначають високий рівень. Потім страховик або досягає зниження фактичного рівня збитковості страхової суми шляхом управління ризиком, або переглядає розмір нетто-ставки.
Під час проведення економічного аналізу збитковості страхової суми враховується притаманна страхуванню тимчасова та територіальна розклад збитків. Для регіонів із підвищеним значенням показника розробляються програми його зниження.
Динамічні ряди показника збитковості страхової суми характеризують тимчасове розкладання збитків, що створює основу для прогнозування виплат страхового відшкодування та забезпечення. Показник збитковості страхової суми визначається за кожним ризиком чи загалом за видом страхування залежно від наявності статистичної інформації. Розгорнутий аналіз збитковості страхової суми ефективний переважно у масових видах страхування.
Принцип тимчасової розкладки збитків потребує вивчення динамічних рядів збитковості страхової суми та її елементів. Показник збитковості страхової суми формується під впливом наступних факторів: числа застрахованих об’єктів та їх страхової суми, числа страхових випадків, числа об’єктів, що постраждали, та суми страхового відшкодування.
Застосовуються три елементи збитковості страхової суми:
- частота, що визначається ставленням числа страхових випадків до всіх застрахованих об’єктів;
- спустошливість як відношення числа постраждалих об’єктів до страхових випадків;
- відношення ризиків: середня страхова сума об’єктів, що постраждали, до середньої страхової суми застрахованих об’єктів.
Твір частості, спустошливості та відношення ризиків є збитковістю страхової суми. Елементи збитковості дозволяють глибше аналізувати синтетичний показник збитковості страхової суми.
p align=”justify”> Збитковість страхової суми визначається по кожному виду відповідальності або в цілому за видом страхування залежно від того, як побудована нетто-ставка. Фактичні показники зіставляються із середніми, закладеними у тарифах. Якщо показники збитковості страхової суми наближаються до нетто-ставки або перевищують її розміри, це говорить про високий рівень збитковості страхової суми. За тими видами відповідальності, якими виплати проводяться з допомогою резерву внесків (наприклад, по дожиттю в змішаному страхуванні життя), синтетичний показник збитковості страхової суми не аналізується.
