Витрати на операції (Operational Expenses) — додаткові витрати, пов’язані безпосередньо з придбанням, випуском або вибуттям фінансового активу або зобов’язання, які не могли виникнути, якщо суб’єкт господарювання не випустив, не придбав або не реалізував фінансовий інструмент. До витрат на операцію належать комісійні, сплачені агентам, консультантам, брокерам та дилерам, збори органів регулювання, фондовим біржам, податки та держмита.
Фінансові активи спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс витрати на проведення операції (вимога враховувати витрати на проведення операції відноситься лише до фінансових активів, що враховуються надалі за амортизованою вартістю).
Справедливою вартістю при первісному визнанні є, зазвичай, вартість операції. Прибуток або збиток при первинному визнанні враховується лише при виникненні різниці між справедливою вартістю та ціною операції, яку можуть підтвердити поточні ринкові операції з такими ж інструментами або методи оцінки, при застосуванні яких використовуються доступні ринкові дані, що є в наявності.
Витрати на операції включають винагороду і комісійні, сплачені агентам (включаючи працівників, що діють як агенти), консультантам, брокерам і дилерам, збори регулюючих органів і фондових бірж, а також податки та збори за переказ коштів. Витрати на операції не включають премії та знижки за борговими інструментами, фінансові витрати та внутрішні адміністративні витрати.
Наприклад, підприємство отримало банківський кредит у розмірі 100 тис. дол. США терміном два роки під 7% річних. Комісія банку становила 500 дол. Підприємство визнає фінансові зобов’язання на суму 99 500 дол. США за умови, що 7% – ринкова відсоткова ставка.
