Під фінансами розуміють сукупність економічних відносин, що виникають при формуванні, розподілі та використанні фондів коштів. Ці економічні відносини складаються між різними суб’єктами:
- між населенням та державою (при сплаті податків та одержанні трансфертів);
- між фірмами та державою (при сплаті податків та фінансуванні витрат);
- між фірмами (під час придбання товарів та послуг) тощо.
Сукупність даних відносин, упорядкованих певним чином, є фінансовою системою країни, у якій виділяють такі види фінансів.
Державні фінанси — це особлива сфера економічних відносин, пов’язана з розподілом, перерозподілом та споживанням частини суспільного продукту з метою утворення грошових фондів, необхідних державі для здійснення його функцій: державного управління, регулювання економіки, вирішення соціальних проблем населення, підтримки обороноздатності країни, обслуговування державного боргу тощо .п.
Корпоративні фінанси — це фінанси комерційних організацій, орієнтованих насамперед отримання прибутку від своєї діяльності. Корпоративні фінанси – це сукупність фінансових операцій, що здійснюються підприємствами із залучення фінансових ресурсів та їх ефективного використання, включаючи методи фінансування, здійснення інвестиційних проектів, управління ліквідністю, захист від фінансових ризиків та ін.
Громадські фінанси — це фінанси громадських організацій, наприклад благодійних фондів, політичних партій та подібних організацій. Доходи цих організацій формуються переважно з допомогою членських внесків, вкладів, пожертвувань тощо. Суспільні організації не займаються комерційною діяльністю.
Приватні фінанси (фінанси домогосподарств) – це сукупність відносин щодо створення та використання фондів грошових коштів та фінансових активів, необхідних для забезпечення життєдіяльності членів домашнього господарства. У разі ринку домашні господарства грають винятково важливу роль, оскільки вони виконують передусім функцію власників засобів виробництва, що у них у приватної власності, і навіть пропонують свою працю за грошову винагороду.
Вищевказана класифікація фінансів може бути укрупнена до двох елементів, серед яких виділяють такі види фінансів:
- централізовані фінанси;
- децентралізовані фінанси
Централізовані фінанси – це підсистема фінансових відносин щодо формування централізованих грошових фондів, що зосереджуються в інститутах державних органів влади для виконання державою своїх функцій. До цієї сфери належать:
- державний бюджет, включаючи цільові фонди бюджету;
- місцеві бюджети (фінанси місцевих органів влади);
- державні позабюджетні цільові фонди;
- державний кредит;
- фінанси державних та муніципальних підприємств.
Децентралізовані фінанси включають інші (недержавні) види фінансів, зокрема фінанси комерційних організацій різних форм власності, фінанси громадських організацій та фінанси приватних осіб (домогосподарств).
Залежно від галузевої власності компаній розрізняють такі види фінансів:
- фінанси промисловості;
- сільського господарства;
- будівництва;
- транспорту та зв’язку;
- сфери торгівлі:
- фінансового сектора тощо.
Можлива більш поглиблена деталізація. Наприклад, у фінансах фінансового сектора виділяють:
- фінанси банківського сектора;
- фінанси сфери страхування;
- фінанси інвестиційних компаній, тощо.
Подібна класифікація обумовлена насамперед специфікою діяльності подібних економічних суб’єктів, що накладає відбиток на характер фінансових відносин, що виникають. Наприклад, банки є посередниками на фінансовому ринку, їхній власний капітал становить приблизно 10-15% (див. Формування ресурсів комерційних банків), тому банківська діяльність підлягає ліцензуванню та регулюванню (включаючи банківський нагляд), що накладає певні обмеження на проведення фінансових операцій.
За організаційно-правовими формами розрізняють такі види фінансів:
- фінанси акціонерних товариств;
- товариств з обмеженою відповідальністю;
- товариств із додатковою відповідальністю;
- повних товариств;
- товариств на вірі;
- виробничих кооперативів;
- приватних підприємств;
- державних та муніципальних підприємств;
- некомерційних організацій тощо.
Корпоративним фінансам залежно від організаційно-правої форми підприємства також властива певна специфіка. Наприклад, акціонерні товариства можуть залучати капітал у вигляді додаткової емісії акцій. При цьому відкриті (публічні) акціонерні товариства можуть розміщувати акції на фондовій біржі серед широкого кола потенційних інвесторів, тоді як закриті акціонерні товариства лише серед своїх акціонерів.
Організаційно-правова форма підприємства впливає на порядок формування статутного фонду та його мінімальний розмір, визначає джерела формування фінансових ресурсів (кошти приватних інвесторів, кошти бюджету, благодійні пожертвування тощо), а також впливає на систему оподаткування підприємства.
Залежно від розмірів підприємств розрізняють такі види фінансів:
- фінанси малих підприємств;
- середніх підприємств;
- великих підприємств.
Розмір підприємства впливає джерела формування фінансових ресурсів. Так, великі підприємства можуть розміщувати корпоративні облігації, залучати кредити від міжнародних фінансово-кредитних організацій, зазвичай їх акції котируються на біржах, тобто. перебувають у лістингу тощо. Для підприємств може бути встановлено пільгова (спрощена) система оподаткування.
Існує також класифікація фінансів залежно від форм власності, у якій виділяють такі види фінансів:
- фінанси державних підприємств;
- приватних національних компаній;
- іноземних компаній;
- спільних підприємств;
- змішаних підприємств.
З метою залучення іноземних інвестицій, держава може встановлювати пільговий режим оподаткування для компаній з іноземними інвестиціями, в т.ч. та усунення подвійного оподаткування під час виведення капіталу, пом’якшувати вимоги до валютного контролю тощо.
