Вибірковий контроль (selective control) – процес або процедура перевірки меншої, ніж 100%, числа об’єктів, що вивчаються при аудиті сукупності всіх об’єктів з метою отримання оцінки характеристик і підготовки висновку про всю сукупність.
Вибірковий контроль використовується в аудиті, якщо:
- характер досліджуваних об’єктів не вимагає 100% перевірки;
- мають бути зроблені висновки про всю сукупність об’єктів;
- час та вартість повної перевірки всієї генеральної сукупності будуть надто більшими.
Основні види процедур вибіркового контролю:
- перевірка арифметичних розрахунків;
- візуальні спостереження;
- підтвердження;
- усне опитування;
- документальне підтвердження;
- сканування та підсумковий аналіз.
Вибірковий контроль характеризується передусім масштабом проведення, тобто. обсягом робіт, які потрібно виконати.
Плануючи вибірковий контроль, аудитор має визначити:
- конкретну мету аудиту;
- процедуру або комбінацію процедур, що забезпечать її досягнення;
- сукупність, з якої буде зроблена вибірка і яка буде доречною у світлі конкретної мети.
Характер і розподіл процедур за термінами тісно пов’язані зі змістом цих питань, тоді як їх масштаб більшою мірою залежить від необхідної точності та достатності результатів перевірки.
Вибірковий контроль якості продукції – Контроль якості, при якому рішення про контрольовану сукупність або процес приймають за результатами перевірки однієї або декількох вибірок. Слід зазначити особливість вибіркового контролю, що полягає у коливанні вибіркових оцінок. Це означає, що у будь-якій вибірці (однакового розміру) з однієї й тієї партії може мати місце різне кількість дефектних виробів, отже, за результатами контролю однієї вибірки можна прийняти партію, а, по інший ту ж партію — забракувати. Вибірковий контроль здійснюється за планом, основою якого закладено як економічні міркування, а й відповідні статистичні методи, що зумовлюють обсяг вибірки та критерії оцінок.
Вибірковий контроль застосовується набагато частіше суцільного, оскільки повністю проконтролювати якість буває складно через великі обсяги продукції, що випускається, і його високу вартість суцільного контролю. До того ж суцільний контроль не забезпечує безпомилкового відбраковування, оскільки увага контролерів притуплюється.