Фізичні та моральні страждання мирного населення під час бойових дій можуть стати тригером як нових випадків депресії, так і загострень/рецидивів у людей, які мали епізоди цієї хвороби у минулому ще до початку війни Росії проти України. У цьому випадку депресія загрожує не тільки тим мирним жителям, які опинилися в зоні бойових дій, але й тим, хто перебуває на тій території, яку війна безпосередньо не торкнулася.
Як відзначають багато фахівців із психіатрії, особливістю практично всіх випадків психічних розладів під час війни є те, що вони, як правило, розвиваються на тлі психічної травми.
Депресія, пов’язана з війною, може вражати людей різного віку, включаючи дітей. Однак клінічні симптоми депресії, навіть якщо вони тяжкі, зазвичай покращуються завдяки психологічному консультуванню, прийому антидепресантів або їх комбінації. Отже, як і при будь-якому іншому захворюванні, своєчасна діагностика депресії у жертв війни має першорядне значення для покращення їхнього стану.
Поширеність депресії під час війни
Психічні розлади (депресія, ПТСР, гострі психози і т.п.) можуть розвиватися у людей, які не перебували в зоні бойових дій.
Декілька років тому німецькі дослідники з університету міста Мюнстер опублікували результати свого фундаментального дослідження, присвяченого поширеності основних психічних розладів жертв війни. У процесі роботи автори використовували інформацію з Uppsala Conflict Database (Упсальська програма даних про збройні конфлікти – програма збору даних про організоване насильство, заснована в Упсальському університеті Швеції).
Згідно з повідомленнями цих вчених, близько 1,45 мільярда людей у всьому світі пережили війну між 1989 та 2015 роками і все ще були живі у 2015 році, включаючи 1 мільярд дорослих. На основі проведеного ними мета-аналізу дослідники підрахували, що близько 354 мільйонів дорослих людей, які пережили війну, страждають на посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та/або депресію. З них близько 117 мільйонів одночасно мають ПТСР та депресію.
Симптоми депресії, пов’язаної з бойовими діями
Ступінь тяжкості депресії, причиною якої стала війна, може змінюватись від легких, тимчасових епізодів печалі до стійкого гнітючого стану.
Ознаки та симптоми такої депресії зазвичай такі самі, як і у пацієнтів у мирний час, і можуть включати таке:
-
плаксивість, почуття смутку, порожнечі чи безнадійності;
-
спалахи гніву, дратівливість або розчарування, навіть через дрібниці;
-
втрата інтересу чи задоволення від більшості чи всіх звичайних видів діяльності, таких як секс, хобі чи спорт;
-
порушення сну, включаючи безсоння або надмірний сон;
-
втома та нестача енергії, через що навіть невеликі завдання починають вимагати додаткових зусиль;
-
зниження апетиту та втрата ваги, або навпаки – підвищений потяг до їжі та збільшення маси тіла;
-
постійне почуття тривоги, збудження чи занепокоєння;
-
уповільнене мислення, мова чи рухи тіла;
-
відчуття нікчемності чи провини, фіксація на минулих невдачах чи самозвинувачення;
-
проблеми з мисленням, концентрацією уваги, прийняттям рішень та запам’ятовуванням;
-
часті чи повторювані думки про смерть, суїцидальні думки, спроби самогубства;
-
незрозумілі фізичні проблеми, такі як біль у спині або головний біль.
Симптоми депресії зазвичай досить серйозні і вони здатні обумовлювати помітні проблеми у відносинах з іншими людьми або у повсякденній діяльності, наприклад, на роботі, у школі чи громадській діяльності.
Діагностика та лікування
Діагностика депресії для досвідченого лікаря-психіатра не надто важке завдання. Для оцінки стану хворого лікар зазвичай використовує детальне опитування, яке може супроводжуватися обстеженням та лабораторними дослідженнями (адже в деяких випадках першопричиною депресії може бути не психологічна травма, а соматичне захворювання, наприклад серцево-судинні та онкологічні хвороби, постінсультний стан, хвороба Паркінсона, хвороба Крона , цукровий діабет).
Існує безліч варіантів лікування депресії. Після збору анамнезу та бесіди з пацієнтом лікар визначає, який тип лікування є найкращим у кожному конкретному випадку. У багатьох випадках легші форми депресії лікуються за допомогою психотерапії. Тяжку депресію лікують за допомогою антидепресантів або одночасно призначають психотерапію та спеціальні препарати.
Дослідження показали, що певні види терапії та ліки ефективні як при депресії, так і за ПТСР. Оскільки симптоми посттравматичного стресового розладу та депресії можуть перетинатися, лікування, яке допомагає при ПТСР, може призвести до покращення стану пацієнта при депресії. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – це тип терапії, який, як доведено вченими, ефективний при обох розладах. КПТ може допомогти пацієнтам змінити негативний стиль мислення та дій, що може призвести як до депресії, так і до посттравматичного стресового розладу.
Дуже часто застосовують клас ліків, які є ефективними як при депресії, так і для лікування посттравматичного стресу – це селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІОС).
«Самопоміч» при депресії воєнного часу
Звичайно, немає жодного сумніву в тому, що лікування депресії, пов’язаної з бойовими діями (а цей тип депресії зазвичай має досить тяжкий перебіг, особливо у дорослих), має займатися кваліфікований лікар. Однак і сам хворий після встановлення діагнозу та призначення основного лікування здатний зробити багато для покращення свого самопочуття (такі дії обов’язково попередньо мають бути узгоджені з лікарем).
Варто зазначити, що депресія може змусити людину відчувати себе виснаженою, безпорадною, безнадійною та сумною. Ці відчуття можуть змусити хворого почуватися так, ніби йому ніколи не стане кращим. Він навіть може подумати, що варто просто здатися на милість долі. Крім цього, деякі симптоми депресії, такі як втома або апатія, відсутність бажання щось робити, також можуть завадити хворому звернутися за допомогою.
Однак дуже важливо розуміти, що ці негативні думки та почуття є частиною депресії. Якщо людина думає, що має депресію, їй слід звернутися до лікаря, незважаючи на ці відчуття. Слід усвідомити та очікувати, що негативні відчуття зміняться, коли почне діяти лікування.
А тим часом, в очікуванні покращення, слід вдатися до деяких спеціальних прийомів, щоб покращити свій настрій:
-
насамперед, потрібно відверто обговорити всі проблеми з лікарем;
-
у багатьох випадках полегшення може настати після відвертої розмови із сім’єю та друзями;
-
слід проводити більше часу з іншими людьми та отримувати від них підтримку, не слід замикатися у собі, фіксуватися на власних думках та емоціях;
-
Необхідно брати участь у заходах, які можуть поліпшити самопочуття. Слід знову почати робити те, що людині подобалося до того, як вона стала відчувати депресію (спорт, танці, співи, прогулянки на природі, хобі тощо). Навіть якщо спочатку зовсім не хочеться щось робити з їхніми попередніми захопленнями, все одно варто почати. Швидше за все, після цього хворому стане краще;
-
неоціненне значення при депресії мають регулярні фізичні навантаження;
-
треба навчитися ставити собі реалістичну мету;
-
корисно розбивати великі/значні цілі та завдання на менші, які легше піддаються контролю.
Переклад для