Відсотковий своп (Interest Rate Swap, IRS) — договір, згідно з яким дві сторони обмінюються періодичними процентними платежами по відношенню до певної суми основного боргу, що називається умовною сумою. Зазвичай одна сторона здійснює такі відсоткові виплати за фіксованою ставкою, а отримує – за плаваючою ставкою.
Тобто заздалегідь визначену дату (або дати, якщо своп передбачає обмін платежами через певні проміжки часу протягом контрактного періоду) одна сторона виплатить інший платіж, розрахований на основі фіксованої процентної ставки, а натомість отримає платіж, обчислений на основі плаваючої процентної ставки (наприклад, за ставкою LIBOR. Насправді такі платежі неттингуються і одне із сторін виплачує лише різницю зазначених вище платежів.
Існує кілька варіантів відсоткових свопів. Зокрема, до них можна віднести:
- обмін платежами з фіксованою ставкою на платежі з плаваючою;
- обмін платежами з фіксованою ставкою на платежі з фіксованою ставкою;
- обмін платежами з плаваючою ставкою на платежі з плаваючою ставкою.
Угода про майбутню процентну ставку (Англ. Forward Rate Agreement, FRA) – стандартизований відсотковий своп.
Відсоткові свопи зазвичай використовують при хеджуванні (страхування) операцій з активами та пасивами для взаємного переведення фіксованих ставок у плаваючі та навпаки. Відсоткові свопи є дуже популярними та високо ліквідними інструментами. Це дозволяє їх використовувати для спекулятивних операцій.
За допомогою свопу сторони, що беруть участь, отримують можливість обміняти твердопроцентні (фіксовані) зобов’язання на зобов’язання з плаваючою процентною ставкою і навпаки. Потреба здійснити такий обмін може виникнути, наприклад, через те, що компанія, яка випустила твердопроцентне зобов’язання, очікує на падіння у майбутньому відсоткових ставок. Тому в результаті обміну фіксованого відсотка на плаваючий компанія отримає можливість зняти з себе частину фінансового тягаря з обслуговування боргу. З іншого боку, компанія, яка випустила зобов’язання під плаваючий відсоток і очікує в майбутньому зростання відсоткових ставок, може уникнути збільшення своїх виплат з обслуговування боргу за рахунок обміну відсотка, що плаває, на фіксований.
Оскільки різні учасники економічних відносин по-різному оцінюють майбутню кон’юнктуру, виникатимуть і можливості здійснення таких обмінів. У той самий час привабливість відсоткового свопу полягає як чи стільки у можливості застрахуватися від несприятливого зміни у майбутньому відсоткові ставки, скільки у можливості емітувати заборгованість під нижчу відсоткову ставку.
Відсотковий своп характеризується такими особливостями:
- Відсотковий своп – це обмін відсотковими платежами, розмір яких визначається з допомогою різних формул, з умовної основний суми угоди.
- Своп не передбачає обміну основними сумами – учасники свопу не надають один одному кредитів та не здійснюють запозичень.
- Зустрічні відсоткові платежі зазвичай зачитуються, а виплачується лише різниця з-поміж них.
- Своп не впливає на базову позику чи депозит. Своп – це самостійна угода.
До позицій, що вимагають погодження під час укладання угоди про відсотковий своп, входять такі:
- Дата вступу в силу. Дата, з якої починають нараховуватись відсотки на обох сторонах свопу. Для простих відсоткових свопів – це ставка “спот” та ставка LIBOR, зафіксовані в день укладання угоди. Умови тут ті самі, що й у разі депозитів грошового ринку.
- Дата завершення. Термін закінчення контракту чи погашення, який обчислюється кінцевий відсотковий платіж.
- Умовна сума. Сума, що використовується для розрахунку процентних платежів обох сторін.
- Платник/одержувач фіксованої ставки. Оскільки у більшості свопів платежі здійснюються обома сторонами: в одному випадку – за фіксованою ставкою, а в іншому – за плаваючою, посилання на контрагентів як на «покупця» та «продавця» може ввести в оману. У зв’язку з цим одного з контрагентів зазвичай називають платником фіксованої ставки, а іншого одержувачем фіксованої ставки.
- Базис для обчислення процентної ставки. Включає всі елементи, необхідні для розрахунку процентних платежів, у тому числі:
- відсоткову ставку-орієнтир, наприклад, LIBOR;
- платіжні періоди та дати;
- число днів на рік до розрахунку.
- Комісія за організацію угоди.
Позиція відсоткового свопу містить процентні та кредитні ризики для сторін договору:
- Відсотковий ризик виникає із можливості зміни ринкових процентних ставок. У угоді «фіксована ставка – плаваюча ставка» сторона, яка сплачує плаваючу ставку виграє від падіння ринкових ставок. Сторона, яка сплачує фіксовану ставку має процентний ризик, аналогічний процентному ризику довгої позиції облігації з фіксованим купоном.
- Кредитний ризик виникає у момент, коли своп перебуває у стані взаєморозрахунків. Оскільки обміну основною сумою немає, кредитний ризик обмежений відсотковими платежами, одержуваними від контрагента.
(Див. відсоток).
