Відсотковий ризик (Interest Rate Risk) – це ризик того, що вартість цінного паперу зміниться разом із зміною процентної ставки; для фінансових інститутів — ризик того, що відсотки за активами, придбаними під час низьких відсоткових ставок, будуть недостатніми для покриття витрат за зобов’язаннями, що виникли під час високих відсоткових ставок.
Відсотковий ризик — це ризик для прибутку, що виникає через несприятливі коливання процентної ставки, які призводять до підвищення витрат на виплату відсотків або зниження доходу від вкладень та надходжень від наданих кредитів.
Банки та інші фінансово-кредитні установи, які мають значні кошти, що приносять процентний дохід, зазвичай більшою мірою схильні до процентного ризику. Якщо компанія взяла значні кредити, то неефективне управління відсотковими ризиками може спричинити її межу банкрутства.
До процентних ризиків належать також ризики втрат, які можуть зазнати інвестори у зв’язку зі зміною розміру дивідендів за акціями, відсотків за облігаціями, депозитними сертифікатами та іншими цінними паперами. Зростання ринкової ставки відсотка веде до зниження курсової вартості цінних паперів, особливо облігацій із фіксованим відсотком. При збільшенні відсотка може статися масове «скидання» цінних паперів, емітованих під нижчі відсоткові ставки.
Відсотковий ризик несе також інвестор, який вклав кошти в середньострокові та довгострокові цінні папери з фіксованим відсотком за поточного підвищення середньоринкового відсотка порівняно з фіксованим рівнем. Іншими словами, інвестор міг би отримати приріст доходів за рахунок підвищення відсотка, але не може зараз вивести свої гроші, які були вкладені в довгострокові активи.
Відсотковий ризик несе емітент, який випускає в обіг середньострокові та довгострокові цінні папери з фіксованим відсотком за поточного зниження середньоринкового відсотка порівняно з фіксованим рівнем. Тобто, емітент міг би залучати на ринку ресурси під нижчий відсоток, але він уже пов’язаний здійсненим ним випуском цінних паперів.
Для позичальника відсотковий ризик має подвійну природу. Отримуючи позику за фіксованою ставкою, він наражається на ризик через падіння ставок, а у разі позики за плаваючою ставкою він наражається на ризик через їх збільшення. Ризик можна знизити, якщо передбачити, у якому напрямку змінюватимуться відсоткові ставки протягом терміну кредитування, але це зробити досить складно. Ризик кредитора – це дзеркальне відображення ризику для позичальника. Щоб отримати максимальний прибуток, кредитор повинен надавати позички за фіксованою ставкою, коли очікується падіння відсоткових ставок, та за плаваючою ставкою, коли очікується їхнє підвищення.
