Відшкодування збитку

Відшкодування збитку (damages) – компенсація у грошовій формі за втрату чи пошкодження, порушення контракту, цивільне правопорушення або порушення прав. Слово “damages” означає компенсацію шкоди на відміну від слова “damage”, що означає фактичну втрату або фактичне пошкодження.

Юридична норма полягає в тому, що рішення про виплату компенсації є спробою, у тій мірі, в якій гроші можуть це зробити, повернути постраждалу сторону в те становище, яке вона займала до того, як відбулася подія, що завдала їй шкоди; тобто мета полягає в тому, щоб постраждала сторона отримала не прибуток, лише відшкодування збитків (збитків).

Компенсація не встановлюється арбітражними судами, а підлягає регулюванню різними судово-правовими нормами. Загалом компенсацію шкоди, яку можна підрахувати у грошовому вираженні, називають заздалегідь оціненими збитками (liquidated damages). Зокрема, до заздалегідь оцінених збитків можна віднести випадки, коли можна дати справедливу попередню оцінку збитків, які зазнає одна із сторін, якщо інша сторона порушить контракт. Якщо передбачуване порушення контракту відбудеться, за порушення має виплачуватись певна сума грошей, не більше і не менше. Проте заздалегідь оцінені збитки слід відрізняти від штрафів.

Інший формою заздалегідь оцінених збитків є компенсація, покладена згідно із законом. Її ще називають законодавчо оціненими збитками (statutory damages), якщо йдеться про порушення закріпленого законом обов’язку або якщо розміри цієї компенсації регулюються чи обмежуються законодавчо.

Неоцінені заздалегідь збитки (unliquidated damages) – це збитки, які встановлюються судом, на відміну заздалегідь визначених збитків.

Загальне відшкодування (general damages) – це компенсація за звичайні збитки, тобто збитки, які, за правовим припущенням, можуть виникнути в певній ситуації. Такі збитки підлягають відшкодуванню навіть без подання спеціального позову; рішення про компенсацію виноситься на підставі подання скарги на неправильні дії, які мали або, ймовірно, матимуть негативні наслідки. Наприклад, при порушенні в суді справи про медичну недбалість передбачається, що наслідками недбалості є біль та страждання пацієнта, отже, якщо позивач виграє справу, йому буде виплачено загальне відшкодування навіть у тому випадку, коли він не вимагав спеціальної компенсації або не наводив доказів своїх страждань. .

Однак, якщо йдеться про відшкодування постраждалій стороні втрачених доходів, потрібно подавати окремий позов та наводити докази втраченої вигоди. Таке відшкодування називається особливим відшкодуванням (specific damages).

Номінальним та нікчемним відшкодуванням (Nominal and contemptuous damages) називається незначна компенсація. Вона призначається у тих випадках, коли суд має думку, що, хоча права позивача і були порушені, він не зазнав будь-яких реальних збитків або, хоча фактичні збитки мають місце, вони виникли в результаті дій самого позивача. Перспектива отримання лише номінального чи нікчемного відшкодування стримує бажання порушувати судові справи з дрібниць.

Рішення про компенсацію зазвичай супроводжується розпорядженням про відшкодування кожної із сторін судових витрат. З іншого боку, існують відшкодування збитків у вигляді покарання відповідача для прикладу (exemplary damages), які є не тільки компенсацією за шкоду, але й покаранням сторони, дії якої завдали збитків або збитків. Рішення про таке відшкодування зазвичай виноситься у тих випадках, коли сторона, яка завдала шкоди, зробила це навмисно або внаслідок своїх неправильних дій отримала фінансовий дохід. Сума відшкодування збитків у вигляді покарання більша за ту суму, яка була б виплачена у вигляді чистої компенсації збитків.

Відшкодування очікуваних збитків (prospective damages) присуджується позивачу не як компенсація за будь-який збиток, понесений ним на час порушення судової справи, бо як відшкодування цілком очікуваного збитку, що він зазнає у майбутньому. Іноді суд може визнати, що такі збитки чи збитки очікуються в дуже далекому майбутньому і, отже, не підлягають відшкодуванню.

Залишити коментар:

Site Footer