Венчурний капітал (Venture Capital) –
- Економічна категорія, що відображає систему відносин між державою, інвесторами та малими та середніми підприємствами щодо довгострокового залучення капіталу на основі прямого інвестування з метою сприяння зростанню конкретного бізнесу у прибуткових галузях економіки, пов’язаних з інноваційною та науковою діяльністю, надання обумовленої суми коштів в обмін на частку у статутному фонді або на певний пакет акцій із подальшим відшкодуванням понесених витрат шляхом їх продажу, а також на основі розподілу ризику такої діяльності між інвестором та підприємством.
- Особливий ресурс, що є інтегрованою єдністю фінансового та інтелектуального капіталу. Венчурний капітал, сформований внаслідок ускладнення відтворювальних процесів в економіці, є формою фінансової інтеграції, якій притаманний синергетичний ефект впливу на ділову активність у господарських системах шляхом розвитку в них інноваційної діяльності. Тому венчурний капітал є особливим фактором інноваційного розвитку та підвищення ефективності функціонування економіки.
- Джерело інвестування в інноваційні проекти, дрібні та середні підприємства з метою забезпечення розвитку нових високотехнологічних галузей та секторів економіки та сприяння зростанню конкретного бізнесу у прибуткових галузях. Венчурний капітал є різновидом прямих інвестицій.
Венчурний капітал визначають як інструмент, а венчурне фінансування як технічний процес руху коштів при фінансуванні. Іноді венчурне фінансування ототожнюють із кредитуванням, особливо небанківським, хоча практично інвестиційний кредит як джерело венчурного капіталу використовується рідко.
За визначенням Європейської Асоціації венчурного капіталу (European Venture Capital Association, EVCA), венчурний капітал є пайовим капіталом, наданим професійними фірмами, які інвестуються у стартові компанії, або в компанії, що розвиваються чи трансформуються та демонструють потенціал для розширення та зростання. Російська Асоціація венчурного інвестування визначає венчурний капітал як джерело прямого інвестування або форму вкладення коштів у компанії, що знаходяться на початкових стадіях розвитку, на стадії розвитку або на стадії розширення бізнесу.
Головною специфічною рисою функціонування венчурного капіталу є надання обумовленої суми коштів в обмін на частку у статутному фонді або на певний пакет акцій із подальшим відшкодуванням витрат шляхом продажу цієї частки чи пакету акцій. Венчурне фінансування є довготривалим, ризиковим та складним за формою видом інвестицій, пов’язаним з інноваційною та науковою діяльністю, внаслідок чого його часто змішують з іншими категоріями та поняттями, зокрема, з проектним фінансуванням, інвестиційним кредитуванням, інноваційним інвестуванням тощо.
Кругообіг венчурного капіталу здійснюється у двох площинах: рух реальної вартості у виробництві та «фіктивний» рух капіталів у формі цінних паперів. Тому венчурний капітал одночасно є складовою ринку капіталу, і формою прямих інвестицій. Це з тим, що венчурний капітал грає допоміжну роль функціонуванні великого корпоративного капіталу, але водночас відбиває нові тенденції у розвитку продуктивних сил.
Венчурні інвестиції передбачають високий ризик в обмін на перспективу доходів вище за середній. В обмін на участь у ризику, венчурний капіталіст може отримати винагороду у вигляді прибутку, роялті, привілейованих акцій, зростання вартості акціонерного капіталу тощо.
Характерними рисами венчурного фінансування на основі використання венчурного капіталу є:
- інвестування на тривалий термін (3-7 років) у проекти з підвищеним ризиком, який розподіляють між собою інвестор та підприємець;
- цільова спрямованість інвестиційного проекту з визначенням чітких термінів та конкретних фінансово-економічних показників;
- пряма чи опосередкована пайова участь інвестора в капіталі;
- інвестор бере на себе основну частину менеджменту компанії, а також правову, науково-технічну та інформаційну підтримку;
- інвестор повертає витрачені кошти шляхом реалізації своєї частки у цьому підприємстві чи проекті.
Венчурний капітал – це не просто певна сума грошей на фінансування конкретної компанії або проекту, як у проектному фінансуванні, а в певному сенсі – це «інтелектуальний капітал», який включає здатність та готовність керуючої компанії додати до грошової суми організаційно-управлінські навички та ресурси, фінансовий менеджмент, дослідження ринку, надійність та підтримку розвитку. Тому обов’язковою умовою венчурного інвестування є передача частини майнових прав (акцій) новоствореної компанії, що забезпечує управління проектом.
Венчурний капітал ділять на кілька груп: передстартовий, стартовий, вкладення капіталу в період розвитку компанії та при реалізації певної операції. Стартові вкладення є ризикованою формою венчурного капіталу. Виділяють різновиди венчурного капіталу, які не входять до жодної з перелічених вище груп. До них відносяться:
- рятувальне фінансування, яке передбачає виділення коштів для реалізації заходів, що забезпечують відновлення підприємства-потенційного банкрута;
- замінює фінансування, призначене заміни частини зовнішніх ресурсів підприємства власним капіталом;
- фінансування операцій, пов’язаних із виходом компанії на ринок цінних паперів.
Венчурний капітал був із управлінням, маркетингом, інформаційним забезпеченням тощо. Завдяки інтелектуально-інноваційному характеру венчурного фінансування венчурний капітал активно проникає у наукову сферу, стимулює проведення новітніх науково-технічних досліджень, розвиток наукомістких галузей та виробництв. Тому структура венчурного капіталу досить складна та розгалужена. Виділяють чотири види венчурних компаній:
- корпоративні венчурні компанії;
- відкриті венчурні фонди;
- закриті венчурні фонди;
- інвестиційних компаній малого бізнесу.
Становлення венчурного капіталу є характерною рисою постіндустріального розвитку та відбувається шляхом реалізації переваг економії знань, трансформації матеріально-речових засобів виробництва у конкретні організаційно-управлінські рішення, що дозволяють забезпечити високий фінансовий результат.
(Див. Інвестиційна діяльність, Інвестиційні операції з цінними паперами, Інструмент власного капіталу).