Валютна позиція (FX position) – співвідношення вимог (активів) та зобов’язань (пасивів) банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. За їх рівності позиція вважається закритоюпри нерівності – відкритої. Відкрита валютна позиція є короткоюякщо обсяг зобов’язань з іноземних валют та банківських металів перевищує обсяг вимог, та довгоюякщо обсяг вимог щодо іноземних валют та банківських металів перевищує обсяг зобов’язань.
Якщо банк має відкриту валютну позицію, то зміни валютного курсу призводять або до отримання прибутку або виникнення збитків.
Коротка валютна позиція може бути компенсована (закрита) довгою позицією і навпаки довга — короткою, якщо збігаються обсяги, термін виконання угод та валюта цих позицій. Таким чином, валютна позиція створюється по конкретній валюті і під час операцій на валютному ринку може закриватися.
Розмір валютної позиції залежить від цілей банку: – забезпечення міжнародних розрахунків клієнта; проведення диверсифікації своїх валютних авуарів; спекуляція для отримання курсової різниці. Підтримка банком довгою або короткою валютною позицією протягом певного періоду часу вважається валютною спекуляцією.
Відкрита валютна позиція пов’язана з валютним ризиком, оскільки на момент виконання зобов’язань та вимог (закриття позиції) курс валюти може змінитися у несприятливому напрямку. Стан валютної позиції є основним вимірником рівня валютного ризику у такому банку. Зазвичай національний банк встановлює ліміт відкритої валютної позиції стосовно розміру власного капіталу уповноваженого банку з метою запобігання значним збиткам (збиткам), які в кінцевому підсумку можуть призвести банк до банкрутства.
