Урядові позики (Public credit) – форма державного боргу країни: здатність політичних організацій, виконавчих органів влади купувати кошти в обмін на свою обіцянку їх виплатити.
Урядові позики надаються у вигляді облігацій та зобов’язань уряду та інших державних органів (на муніципальному рівні – муніципальні позики).
Урядові позики – це основна форма державного кредиту, коли держава виступає в основному як позичальник. Заборгованість держави з урядових позиках входить у суму державного боргу країни.
Отже, державний кредит, у якому держава виступає позичальником, здійснюється у формі урядових позик шляхом випуску державних боргових зобов’язань (казначейських зобов’язань).
Урядові позики розміщуються над ринком позичкового капіталу з допомогою банків та небанківських фінансових інститутів.
Урядові позики класифікуються так:
- За способом звернення позики можуть бути поділені на ринкові та неринкові. Ринкові позики – це позики, оформлені як таких цінних паперів, які вільно звертаються після їх первинного розміщення над ринком. Неринкові позики – це позики, оформлені у фондові інструменти, які купуються інвестором в уряду, і може бути продано лише йому.
- За терміном запозичення позики можуть бути короткостроковими (із терміном погашення до 1 року), середньострокові (із терміном погашення від 1 до 5 років) та довгострокові (із терміном погашення від 5 років та вище).
- За місцем розміщення позики можуть бути поділені на зовнішні та внутрішні. Зовнішні позики – зобов’язання держави перед нерезидентами; внутрішні позики – перед резидентами.
- Залежно від забезпеченості боргових зобов’язань урядові позики можуть бути заставними та беззаставними. Заставні позики забезпечуються конкретною заставою, наприклад, певним майном. Беззаставні позики не забезпечуються нічим певним: забезпеченням є все майно держави.
- За формою виплати доходу урядові позики можуть бути наступних видів: процентні (дохід за ними встановлюється у вигляді фіксованого відсотка від номіналу), дисконтні (дохід за ними інвестор отримує за рахунок придбання боргових зобов’язань з дисконтом та подальшим їх погашенням за номінальною вартістю по закінченні терміну, на який кошти були надані позичальнику); виграшні (дохід за ними здійснюється на основі тиражів виграшів); індексаційні (дохід із них виплачується у вигляді індексування номінальної вартості спочатку придбаних інвестором цінних паперів).
- Залежно від обов’язку позичальника твердо дотримуватися термінів погашення позики, встановлені при його випуску, виділяють зобов’язання (позики) з правом дострокового погашення та без права дострокового погашення.
- За ознакою власників цінних паперів розрізняють позики, реалізовані лише з фізичних осіб, серед юридичних та універсальні, тобто. розміщені серед фізичних та юридичних осіб.
- По суб’єктам емітентам позики класифікуються, наприклад, на позики, що їх уряд і місцеві органи управління.
- За напрямами використання позикових коштів позики можуть бути поділені на цільові та нецільові. Кошти, залучені за цільовими позиками, мають бути використані лише для фінансування окремих конкретних програм, для реалізації яких вони й розміщуються. Кошти, отримані від розміщення нецільових позик, можуть бути спрямовані на покриття поточних бюджетних видатків, рефінансування поточної заборгованості або інші потреби.
