Управління фінансами (financial management) — свідомий вплив органів управління на фінанси країни, регіонів, суб’єктів господарювання та на фінансові процеси, фінансову діяльність, що здійснюється з метою досягнення та підтримки збалансованості, фінансової стійкості економіки, отримання доходів, прибутку, фінансового забезпечення вирішуваних економічних та соціальних завдань. Управління фінансами – це діяльність із забезпечення розвитку фінансової системи держави або конкретного суб’єкта господарювання (див. Управління фінансами підприємств) відповідно до заданих кількісних та якісних параметрів.
Ціль управління фінансами – Досягнення фінансової стійкості та фінансової незалежності, що виявляються в макроекономічній збалансованості, профіциті бюджету, зниженні державного боргу, твердості національної валюти, у поєднанні економічних інтересів держави та всіх членів суспільства.
Відповідно до структури фінансової системи по видам об’єктів управління підрозділяють: управління державними фінансами країни та фінансами органів місцевого самоврядування, фінансами суб’єктів господарювання, юридичних осіб (підприємств, організацій, установ, товариств, фондів) (див. Фінансовий менеджмент).
Складовою управління фінансами є управління бюджетами, позабюджетними фондами, страхуванням, фінансово-кредитними установами.
Суб’єктами управління служать законодавчі органи, що приймають закони про фінанси, фінансову діяльність, та виконавчі органи, що направляють, регулюючі та контролюючі фінансові процеси на загальнодержавному та місцевому рівнях, а також фінансовий апарат у комерційних та некомерційних організаціях, підприємствах, установах. До виконавчих органів управління фінансами відносяться: Міністерство фінансів та його територіальні органи, податкові органи у центрі та на місцях, органи податкової поліції, митні служби.
Управління фінансами є складовою загальної системи управління соціально-економічними процесами. Воно спрямовано вдосконалення системи відносин, покликаних нормалізувати фінансові ресурси, необхідні соціально-економічного розвитку суспільства.
Функції управління фінансами включають:
- фінансовий аналіз;
- фінансове прогнозування;
- планування фінансових ресурсів та фінансової діяльності;
- оперативне регулювання фінансів;
- контроль за станом фінансів;
- облік фінансових ресурсів
Фінансовий аналіз покликаний формувати інформацію, необхідну прийняття управлінських рішень у сфері фінансів, з ситуації, що склалася і тенденцій, виявлених проблем. Він спирається на бухгалтерську, статистичну, оперативну документацію, звітність. У результаті фінансового аналізу широко використовуються методи аудиту.
Фінансове прогнозування виявляє очікувану в перспективі картину стану фінансових ресурсів та потреб фінансових процесів у них, можливі варіанти здійснення фінансової діяльності та є передумовою фінансового планування.
В ході планування фінансових ресурсів та фінансової діяльності встановлюють параметри фінансової системи, величину та джерела отримання фінансових ресурсів та канали їх витрачання, ступінь відповідності надходжень та витрат, рівень дефіцитності ресурсів. Основою фінансового планування є складання та прийняття бюджетів та фінансових балансів, а також розробка та затвердження фінансових розділів цільових програм, бізнес-проектів, бізнес-планів.
Оперативне регулювання фінансів здійснюється з метою реагування на ситуацію, що склалася, прийняття поточних рішень, коригування бюджетів, балансів, фінансових планів, що здійснюється у зв’язку з виниклими обставинами, а також з метою перерозподілу, зміни цільової спрямованості фінансових ресурсів у світлі нових завдань.
Контроль за станом фінансів, ходом фінансової складової діяльності всіх рівнях фінансової системи покликаний виступати ланкою зворотний зв’язок у ланцюга управління, надавати органам управління фінансами інформацію, про дотримання законів, правил, норм витрачання, використання фінансових ресурсів, коштів, виконання бюджетів, балансов. Один із елементів контролю – аудиторська перевірка.
Облік фінансових ресурсів виявляє їх стан, наявність на даний момент, безпеку, динаміку зміни, резерви. В управлінні фінансами поєднуються адміністративно-розпорядчі методи, засновані на жорсткому виконанні прийнятих органами управління рішень про формування, розподіл, використання фінансових ресурсів, дотримання заданих нормативів розподілу та витрачання коштів, та економічні методи, що базуються на матеріальній зацікавленості агентів фінансових відносин, учасників фінансової діяльності у кращому, ефективному використанні фінансових ресурсів.
У разі централізовано керованої економіки чільне місце у управлінні фінансами належить адміністративно-розпорядчим методам, тоді як ринкової економіки притаманна високий рівень децентралізації управління фінансовими ресурсами. Однак значна централізація управління фінансами спостерігаються і в країнах з ринковою системою господарювання, що є неминучим наслідком великої частки фінансових ресурсів, що акумульуються та розподіляються через державний бюджет, бюджети територіальних утворень (місцеві бюджети).
Управління фінансами тісно пов’язане з управлінням кредитом, з функціонуванням банківської системи, оскільки кредити є найважливішим джерелом фінансових ресурсів.
Застосування економіко-математичних методів та моделей, використання комп’ютерної техніки та нових засобів передачі та обробки інформації дозволяє автоматизувати окремі процеси управління фінансами.
Розвиток світогосподарської системи призводить до утворення світової фінансової системи, внаслідок чого виділяється, формується управління міжнародними фінансами, яке здійснюється рядом комітетів Організації Об’єднаних Націй, Міжнародним валютним фондом та іншими світовими фінансовими інституціями.
