Цінність (value) – внутрішня міра важливості, корисності товару. У ринковій економіці щодо міри цінності в грошах (ринкової ціни) сторони керуються прагненням домогтися максимізації корисності для споживача (попит) і максимізації прибутку для виробника (пропозиція).
В економіці розрізняють:
- споживчу вартість (цінність для споживача, корисність, здатність блага чи товару задовольняти якусь людську потребу);
- мінову вартість (цінність предмета для обміну, кількісні співвідношення різних товарів при еквівалентному обміні).
Представники австрійської школи вважають, що цінність — значення, яке мають кількість конкретних товарів чи благ задоволення потреб людини. Чим більше людиною зізнається залежність від наявності об’єкта, тим вища його цінність. Явище цінності походить із того ж джерела, що й економічний характер благ, тобто із взаємовідносини між потребою та кількістю. Блага, що є у необмеженій кількості (повітря, вода тощо.), тобто неекономічні блага, немає цінності. І лише блага, які є у меншій кількості, ніж необхідні задоволення людини, є цінність.
Цінність слід відрізняти від корисності. Корисність – придатність предмета служити задоволенню людських потреб. Неекономічні блага корисні так само, як і економічні, внаслідок своєї здатності задовольняти людські потреби. У цьому задоволення потреб залежить від певних кількостей економічних благ. Внаслідок цього саме вони і набувають ще значення цінності.
Економічна цінність – це характеристика об’єкта, що означає його певну значущість у системі економічних відносин. У розвиненій економіці сумісність окремих об’єктів, що виявляється в мінових операціях, досягається шляхом присвоєння економічної цінності грошової оцінки, яка називається вартістю.
Правила присвоєння цієї оцінки можуть бути різними. Наприклад, в централізовано запланованій економіці грошові оцінки переважно присвоювалися державою, причому до уваги бралися обставини як економічного, а й політичного характеру. У ринковій економіці величина грошової оцінки, що виражає цінність потенційно або фактично торгується об’єкта, визначається ринком.
Економічна цінність товару – це ціна кращого з доступних покупцю альтернативних товарів плюс цінність для нього тих властивостей даного товару, які відрізняють товар, що оцінюється від товару альтернативи.
Маркетологи відзначають, що у свідомості споживача можна виявити щонайменше чотири визначення того, що таке цінність:
- низька ціна;
- отримання від товару того, чого я потребую;
- та якість, яку я отримую за сплачену мною ціну;
- те, що я отримую в обмін на власний кошт.
Таким чином, цінність — це інтегральна оцінка споживачем корисності товару чи послуги, що базується на зіставленні того, що він отримує і чим жертвує. При цьому до складу «жертви» включається як ціна, так і час та зусилля, які споживач витрачає на пошук потрібного товару.
(Див. вартість).
