Ціна кредиту (price of credit) – грошовий вираз оплати наданого кредиту. Ціна кредиту залежить від рівня процентної ставки, встановленої кредитором за його користування, а також від рівня комісійної винагороди, пов’язаної з отриманням та обслуговуванням кредиту. Зазвичай, розмір комісії становить трохи більше 1-2%, але у деяких випадках, особливо у споживчому кредитуванні, банки встановлюють мінімальний розмір номінальної відсоткової ставки (іноді навіть «чисто символічний»), інше «добирають» комісійними. Тому правильніше сказати, що ціна кредиту визначається ефективною процентною ставкою за кредитом.
Ціна кредиту пов’язані з принципом платності чи возмездности кредитних відносин. Виділяють банківські кредити із ринковою відсотковою ставкою, підвищеною ставкою, пільговою ставкою.
Ринкова ціна кредиту складається на ринку на даний момент виходячи з попиту та пропозиції з різних видів кредиту. У періоди інфляції вона рухлива і має тенденцію до підвищення.
Підвищена ціна кредитузазвичай, виникає в умовах значних ризиків кредитування позичальників (порушення умов кредитування, передбачених у договорі, очікування підвищення вартості кредитних ресурсів та ін).
Пільгова ціна кредиту використовується при диференційованому підході до позичальників (див. Пільговий кредит).
Ціна кредиту залежить від цілого ряду факторів.
Базою для визначення рівня процентної ставки є облікова ставка Національного банку України, яка може змінюватись в залежності від цілей грошово-кредитної політики. Так, якщо Національний банк має на меті скоротити грошову масу в країні (проводить політику рестрикції), облікова ставка збільшується, що призводить до подорожчання кредитів. Що стосується проведення грошово-кредитної політики шляхом експансії, спрямованої розширення грошової маси та здешевлення кредитів, облікова ставка знижується, тобто. Зміни облікової ставки Національного банку прямо пропорційно впливають на рівень процентної ставки за кредитом.
У разі зміни облікової ставки процентна ставка, зазначена в договорі, може переглядатися та змінюватись лише на підставі взаємної згоди кредитора та позичальника – так звана плаваюча відсоткова ставка.
Для кредитів, що надаються в іноземній валюті, враховується рівень процентних ставок, що діють на міжнародних ринках капіталів, наприклад, ставка LIBOR.
При визначенні ціни кредиту банки беруть до уваги темпи інфляції з метою недопущення знецінення ресурсів, виданих як кредит позичальнику. Як правило, банки враховують рівень інфляції, який не покриває облікова ставка.
Термін кредитування прямо пропорційно впливає рівень процентної ставки за кредитом: що він довше, тим дорожче буде кредит для позичальника. Це тим, що у процесі довгострокового кредитування банк перебирає більші ризики, ніж із видачі короткострокового кредиту.
Сума кредиту обернено впливає на рівень процентної ставки. Зазвичай відсоткову ставку нижче при видачі великого кредиту, оскільки відносні витрати, пов’язані з його обслуговуванням, нижче, ніж під час обслуговування дрібних кредитів. Крім того, великі кредити надаються, як правило, великим та фінансово стабільним клієнтам. Але з цього правила можуть бути винятки. Наприклад, банк може не зменшувати відсоткову ставку за великим кредитом, коли, за його підрахунками, це може призвести до підвищення ризику кредитного портфеля внаслідок порушення принципу диверсифікації.
Ціна кредитних ресурсів прямо пропорційно впливає на рівень процентної ставки за кредитом: чим дорожчі ресурси, які залучає банк, тим, за інших рівних умов, вищою буде процентна ставка. На ціну кредитних ресурсів впливає ставка за депозитами, ставка за отриманими міжбанківськими кредитами та інші витрати банку, пов’язані із залученням ресурсів.
Між рівнем кредитного ризику та рівнем відсоткової ставки за кредитом спостерігається прямо пропорційна залежність: чим вищий ризик, тим більша ймовірність для банку зазнати втрат від кредитної операції. Тому більш ризиковані кредити видаються під вищу відсоткову ставку і вартість кредиту для такого позичальника буде дорожчою. І тут процентна ставка компенсує кредитору ризик розміщення ресурсів.
Попит на кредити прямо пропорційно впливає рівень процентної ставки. Зростання попиту призводить до підвищення процентної ставки за кредитами. Але в умовах конкуренції між кредитними установами та боротьби за розширення ринку послуг банки можуть не враховувати цього ринкового правила. Вони можуть не підвищувати рівень відсоткових ставок у разі зростання попиту на кредит, керуючись тим, що нижчі відсоткові ставки за кредитами дозволять залучити більшу кількість клієнтів та отримати конкурентні переваги. Чим більший розмір пропозиції кредитних ресурсів із боку банків, тим дешевшими вони будуть для позичальника і навпаки.
Ліквідність та вартість застави обернено пропорційно впливають на рівень відсоткової ставки за кредитом: чим вища ліквідність та вартість застави, тим, за інших рівних умов, відносно нижчою може бути відсоткова ставка за кредитом. Це з тим, що ліквідний заставу зменшує ризик втрат у разі примусового погашення кредиту з його реалізації. Тому наявність ліквідної застави із достатнім рівнем LTV дозволяє позичальнику знизити ціну кредиту.
На рівень відсоткової ставки впливає інвестиційна привабливість проекту, що кредитується. Чим рентабельніший проект, який кредитується, тим нижчою буде ціна кредиту. Це пояснюється тим, що реалізація рентабельного проекту надасть можливість отримати позичальнику стабільні грошові потоки, які будуть використані на погашення заборгованості за кредитом.
Ставки банків-конкурентів враховуються при встановленні рівня відсоткової ставки за кредитом, залежно від характеру процентної політики, яку проводить банк. Наприклад, прагнучи отримати додатковий прибуток, банк може встановити відсоткову ставку вище, ніж у конкурентів, але у разі він може втратити потенційних позичальників. І навпаки, якщо банк проводить політику збільшення сегмента кредитування, процентна ставка має бути встановлена на нижчому, ніж у конкурентів, рівні.
Характер відносин між банком та клієнтом є суб’єктивним фактором, що впливає на ціну кредиту. За тривалих відносин і позитивної кредитної історії банк з власної ініціативи може знижувати рівень відсоткової ставки за кредитом окремих клієнтів.
Усі перелічені чинники, які впливають ціну кредиту, банки враховують комплексно. При цьому встановлена процентна ставка за кредитом має бути прийнятною для позичальника та забезпечувати адекватну прибутковість банку від проведення кредитних операцій. Але на сучасному розвитку банківської системи в умовах високої конкуренції вітчизняні банки швидше приймають відсоткову ставку, ніж її встановлюють, внаслідок чого спостерігається тенденція до скорочення відсоткової маржі.
