Транспарентність (Transparency) — розкриття банком усім зацікавленим особам (кредиторам, інвесторам, громадськості) цілей діяльності, правових, інституційних та економічних засад, принципових рішень та їх обґрунтування, даних та інформації, прямо чи опосередковано пов’язаних з діяльністю банку, а також умов підзвітності у повному обсязі обсязі, у доступній формі та на своєчасній основі.
Виділяють чотири характеристики транспарентності:
- доступність (відкритість) інформації – банк повинен у відкритому доступі або на перший запит надавати інформацію про свою діяльність;
- повнота охоплення інформації — необхідно надавати достатній обсяг інформації, щоб пояснити як минулу, і майбутню політику банку;
- своєчасність інформації – інформація повинна надаватися з мінімальним запізненням у часі;
- цілісність інформації — інструменти та канали інформаційної політики мають бути сумісні та скоординовані один з одним.
Публічним розкриттям інформації (public disclosure) називають акт надання інформації або даних усім зацікавленим особам у зручній та доступній формі. Прикладами форм публічного розкриття інформації є усні чи письмові заяви представників банку, публікації в офіційному бюлетені, газеті, звіті чи окремому документі, а також інформація, розміщена на Інтернет-сайті. Публічне розкриття інформації здійснюється за допомогою таких інструментів інформаційної політики: прес-реліз, конференція, стенограма, публічний виступ, брифінг, інтерв’ю, протокол зборів, звіти, семінари тощо.
Широкий діапазон інструментів інформаційної політики необхідний щоб максимально повно донести до суспільства зміст політики банку. Інструменти використовуються різними інформаційними каналами, до яких відносять телебачення, радіо, друковані та електронні ЗМІ, Інтернет-сайти, власні друковані та електронні видання та пряму взаємодію.
У літературі виділяють два методи, з допомогою яких банк транслює ринку інформацію себе: «канал запевнень» («reassurance» channel) і «канал деталізації» (provision of details). Завдяки першому каналу банк інформує кредиторів, інвесторів та громадськість про свої наміри, підтверджує відданість заявленим цілям. Другий канал служить для деталізації умов діяльності банку.
На рівні центрального банку транспарентність може бути реалізована на основі висвітлення:
- цілей грошово-кредитної політики (political transparency) – розкриття інформації про цілі та кількісні орієнтири грошово-кредитної політики;
- економічних даних (economic transparency) – розкриття макроекономічних даних, моделей та прогнозів, що використовуються при прийнятті рішень;
- процедур грошово-кредитної політики (procedural transparency) — розкриття інформації про внутрішній процес прийняття рішень, включаючи стенограми, протоколи, звіти тощо;
- процесу реалізації грошово-кредитної політики (policy transparency) – розкриття інформації про заходи для досягнення мети грошово-кредитної політики;
- операційної транспарентності (operational transparency) — розкриття інформації про результати та ефекти політики, а також помилки та витрати регулювання, включаючи точність прогнозів.
Необхідність забезпечення транспарентності обумовлена економічною нестабільністю ринкового механізму. Основними причинами, що обумовлюють необхідність забезпечення транспарентності, є:
- економічна та політична нестабільність;
- вивчення учасниками ринку умов довкілля;
- ірраціональні очікування більшості учасників ринку;
- асиметричність інформації між суспільством та регулятором.
Транспарентність дозволяє центральному банку керувати ринковими очікуваннями. Це можливо, якщо грошова влада має довіру ринку, а суспільство — чітке уявлення про цілі центрального банку та способи їх досягнення. Рівень транспарентності центрального банку оцінюють за допомогою спеціального бального індексу. Він складається з елементів, що характеризують кожен вид транспарентності. Центральний банк може набрати від 0 (повна закритість) до 15 балів (максимальна прозорість).
Індекс транспарентності розробили фахівці Банку Англії в 1996 р. В даний час стандартом оцінки транспарентності визнано індекс, розроблений Сільвестром Ейффінгер з Центру економічних досліджень Тілбурзького університету (Нідерланди) і Петро Гераац з Кембриджського університету. Загалом у центральних банках світу індекс транспарентності становить приблизно 5,3. Розвинені країни лідирують за транспарентністю центральних банків. Країни, що розвиваються, відстають від них вдвічі, а слаборозвинені країни — втричі.
(Див. Корпоративне управління).
