Товари

Товари (Goods) – продукт виробничо-економічної діяльності, виражений в матеріально-речовій формі і призначений для обміну (продажу) на основі суспільного поділу праці.

Товари – у митному праві – будь-яке рухоме майно, в т.ч. валюта, валютні цінності, електрична, теплова, інші види енергії, а також транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, віднесені до нерухомих речей (за винятком будь-яких засобів, що використовуються для міжнародних перевезень пасажирів і товарів, а також контейнерів та іншого транспортного обладнання), що переміщується через митний кордон. Залежно від напрямку руху, товари можуть бути експортними, імпортними або транзитними. Залежно від мети переміщення через митний кордон товари можуть бути також поділені на комерційні та некомерційні.

Товари, які утримуються митницею — товари, які утримуються митницею на митному або спеціальному складі як заставу до сплати мита.

Для цілей бухгалтерського обліку, товари – предмети, що купуються або одержуються на комісію з метою подальшого їх перепродажу. Облік товарів, які мають власність організації, ведуть, зазвичай, за покупними цінами. Винятком є ​​організації роздрібної торгівлі, де товари можуть враховуватись за продажними цінами. При цьому різниця між вартістю товарів за продажними та покупними цінами відбивається на окремому рахунку.

Якщо товари знаходяться в організації, але не є її власністю, то їх облік здійснюється на позабалансових рахунках (наприклад, товари, прийняті на комісію, обліковуються комісіонером на однойменному позабалансовому рахунку).

Основні цілі бухгалтерського обліку товарів – своєчасне уявлення керівництву організації інформації про наявність та рух товарів, товарообіг та валовий дохід, контроль за безпекою товарів. Досягненню цих цілей сприяють принципи обліку товарів:

• організація обліку по кожній матеріально відповідальній особі (бригаді);
• вибір схеми обліку товарів, найбільш доцільною за умов роботи цієї організації:
  • індивідуальною (предметною) – фіксується рух кожної одиниці товару;
  • натурально-вартісний – фіксується рух товарів за окремими найменуваннями у натуральному та вартісному вимірах;
  • вартісний – фіксується загальний обсяг товарної маси у вартісному вимірі;
• єдність оцінки товарів при їх оприбуткуванні та вибутті;
• звітність матеріально відповідальних осіб у встановлені терміни про наявність та рух товарів;
• періодична перевірка шляхом проведення інвентаризації фактичних залишків товарів та порівняння їх з даними бухгалтерського обліку для контролю безпеки цінностей;
• контроль за діяльністю матеріально відповідальних осіб шляхом зустрічного звіряння.

«Товари» — рахунок бухгалтерського обліку, призначений для узагальнення інформації про наявність та рух товарно-матеріальних цінностей, придбаних як товари для продажу, а також предметів прокату. Цей рахунок використовується в основному постачальницькими, збутовими та торговими підприємствами, а також підприємствами громадського харчування. На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок застосовується у випадках, коли будь-які вироби, матеріали, продукти купуються спеціально для продажу або коли вартість готових виробів, що купуються для комплектації на промислових підприємствах, не включається до собівартості продукції, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо. До рахунку «Товари» можуть бути відкриті субрахунки:

• “Товари на складі”;
• «Товари у роздрібній торгівлі»;
• «Тара під товаром та порожня»;
• “Покупні вироби”;
• «Предмети прокату» та ін.

У постачальницьких, збутових та торгових підприємствах товари враховуються на рахунку «Товари» за покупними або продажними цінами. При обліку товарів за продажними цінами різниця між покупною вартістю та вартістю за продажними цінами (знижки, накидки) відображається окремо на рахунку «Торгова націнка». Витрати із заготівлі та доставки товарів враховуються на рахунку «Недоліки обігу».

Класифікація товарів

Серед усіх ознак класифікації головною ознакою є призначення.

за призначенню товари поділяються на пологи:

• товари індивідуального (кінцевого) споживання (споживчі). Ці товари купуються задоволення своїх особистих потреб, сімейного чи домашнього споживання;
• товари проміжного споживання;
• товари промислового (виробничого) призначення – товари, призначені для інших товарів, для господарської діяльності підприємства. Вони створюють його сировинне та технологічне забезпечення.

Споживчі товари з урахуванням характеру споживання (від ступеня довговічності):

• товари тривалого користування, тобто. використовувані протягом багато часу (авто, холодильники, стільникові телефони, меблі, телевізори);
• товари короткострокового користування, тобто. ті, що споживаються відразу (хліб, сигарети, напої) або в кілька прийомів (мило, зубна паста, пральні порошки):
• товари одноразові – споживаються один раз;
• послуги — об’єкт продажу як дій, вигод чи задоволення.

Види товарів по сировинною ознакою (залежно від сировини, з якої виготовлені):

• продовольчі (рибні, молочні, бакалійні);
• непродовольчі (трикотаж, взуття, господарські товари, галантереї).

Це угруповання потім деталізується. Така класифікація потрібна для того, щоб можна було забезпечити необхідні умови зберігання товарів, їх реалізацію та експлуатацію. Іноді сировинна ознака є характеристикою якості та безпеки товару (китайські іграшки).

за виробничою ознакою товар розглядають з погляду складності виготовлення та експлуатації:

• складнотехнічні (для реалізації та експлуатації потрібні спеціальні знання – телевізор, спліт-системи);
• не складнотехнічні (електрична праска, чайник) — для продажу та експлуатації певна підготовка не потрібна.

Залежно від режимів та термінів зберігання:

• швидкопсувні;
• тривалого зберігання (нескоропсуються).

При транспортуванні, зберіганні та реалізації для швидкопсувних товарів передбачені особливі умови температури та вологості. Крім того, розрізняють товари:

• гігроскопічні (сіль, цукор);
• з високим вмістом води (м’ясо, риба).

Такі товари зберігаються окремо один від одного та реалізуються у різних точках (відстань не менше 10 м).

Види товарів по частоті попиту та стабільності:

• товари повсякденного попиту (масові) — це товари, які найчастіше купуються споживачами (продтовари, господарські товари) з мінімальними зусиллями з їхньої порівняння між собою через сформованих звичок і переваг. Комерційні операції з цих товарів здійснюються на постійній основі за довгостроковими договорами;
• товари періодичного попиту – коли попит населення формується за відсутності товару у споживанні (електричні лампочки);
• товари попереднього вибору – зазвичай товари тривалого користування, коли виникає потреба заміни товару (електротовари, меблі). Покупці у процесі вибору порівнюють товари між собою за якістю, цінами, зовнішнім оформленням. Комерційні операції з цих товарів здійснюються за довгостроковими договорами з передоплатою та з нестабільною періодичністю;
• товари рідкісного попиту (вибіркового чи особливого попиту) – вироби з дорогоцінних металів, антикваріат, електронна техніка, хутра). Такі товари мало порівнюють, оскільки вони характеризуються особливими унікальними властивостями. Задля придбання таких товарів частина покупців готова витратити додаткові зусилля;
• товари сезонного попиту – одяг, взуття, спортивний інвентар. Комерційні операції з цих товарів здійснюються також у сезону.

Види товарів по взаємозамінності:

• взаємозамінні, що мають одне й те саме цільове призначення та придатні для використання або споживання одного товару замість іншого (морозиво, безалкогольні напої). Вони можуть бути як однієї товарної групи (телевізори, холодильники), так і різних (крупи та овочі). За відсутності одного товару покупцю пропонують замінні види товарів;
• сумісні – товари, одночасне зберігання, споживання або використання яких не викликає небажаних взаємодій (чай та тістечко, риба та овочі), несумісні, наприклад. чай та кава, риба та молочні товари;
• взаємодоповнюючі — товари, застосування одного з яких потребує одночасного використання та іншого товару (зубна щітка та паста, взуття та шнурки, комп’ютер та програма, автомобілі та шини).

Види товарів за характером вторинного використання товару:

• утилізовані, тобто. що підлягають переробці після використання;
• що не утилізуються — підлягають знищенню, похованню.

Види товарів за характером взаємодії між собою:

• товари-замінники, які задовольняють одну потребу, але відрізняються за складом;
• товари-близнюки, що задовольняють одну потребу;
• товари-похідні — схожі з урахуванням основного попередника, найефективніше задовольняють потреби.

За поведінкою розрізняють:

• товари-лідери (найчастіше з’являються як новинки);
• товари-локомотиви;
• товари тактичні (товари підтримки чи додаткові);
• «зазиві» товари — приваблюють покупців, бо дешеві.

Товари можуть підрозділятися по комплексності покупки, коли крім одного виду товару передбачається придбання ще кількох видів товарів. Наприклад, при придбанні комп’ютера монітор, клавіатура, миша, принтер.

По стабільності, по купівельному сприйняттю (ідентичні, нові, подібні, диференційовані) тощо.

Відповідно до зазначених ознак формується портфель замовлень торгових підприємств із підприємствами-постачальниками.

Для товарів виробничого, чи промислового, призначення характерно, що постачальник зобов’язаний виконувати терміни поставки. Їх купують організації (підприємці) для використання як основні або оборотні засоби виробництва.

Товари промислового призначення поділяються на:

• капітальне майно – стаціонарні споруди, обладнання (для торгових організацій – автомобілі, торгове обладнання, стаціонарні споруди; для промислових – верстати, обладнання);
• матеріали та деталі (сировина, напівфабрикати та деталі);
• допоміжні матеріали та послуги (що не присутні у готовому виробі, але забезпечують процес виробництва – мережевий шнур, стабілізатор).

Ці товари закуповують зазвичай після попередньої техніко-економічної оцінки (особливо капітальне майно) порівняно великими партіями (насамперед сировину та матеріали) спеціально підготовлені люди.

Для зручності пошуку потрібних товарів в умовах насичення ринку та розширення асортименту було розроблено їхню номенклатуру та створено міжнародну Гармонізована система опису та кодування товарів (ГС), яка використовується у 50 країнах.

Відмінною особливістю цієї системи (на відміну від класифікації) є те, що ГС передбачено шість розрядів кодування товарів: розділи (їх 21), групи (їх 96), підгрупи (їх 33), товарні позиції (їх 1241), підпозиції (їх 3558) та субпозиції (їх 5019).

Для приведення вітчизняних товарів до однаковості та конкурентоспроможності за ознакою інформаційного забезпечення було використано система штрихового кодування (У світі їх існує близько 50).