Товарні ринки (commodity markets) – сфера обміну, де через взаємодію попиту та пропозиції формуються ціни на товари та відбуваються товарообмінні та товарно-грошові операції, що сполучають продавців та покупців.
Товарний ринок – Спеціально відведене місце або установа, де ведеться торгівля товарами. Спочатку ринками (markets) називали місця чи будівлі, де могли збиратися торговці, що полегшувало процес зіставлення цін та якості товарів. Нестандартизовані товари, наприклад риба або свіжі овочі, якість яких потребує перевірки, досі часто продаються саме на таких ринках; в інших випадках назви, що збереглися, наприклад «Хлібна біржа», служать нам нагадуванням про колишні центри торгівлі, на зміну яким прийшли системи укладання угод по телефону і за допомогою комп’ютерів.
До групи товарних ринків відносяться як ринки готівкового товару (spot markets), де торгівля ведеться на умовах негайного постачання, так і форвардні (forward) та ф’ючерсні ринки (futures markets), на яких ціни товарів фіксуються заздалегідь, а фактичні постачання здійснюються в те або Інший час у майбутньому. Подібна торгівля полегшується наявністю ринкових угод про характеристики та якість товарів і механізмів врегулювання спорів. Такі угоди мають велике значення в торгівлі готівковими товарами, коли покупці не можуть реально оглянути товар, проте особливо велика їхня роль при укладанні форвардних і ф’ючерсних угод, коли взагалі неможливо обстежити врожай, який ще не вирощений, або мінеральну сировину, яка ще не видобута. .
Основні термінові біржові товарні ринки (terminal markets) перебувають у Лондоні та Нью-Йорку, проте головні ринки деяких товарів перебувають у країнах походження цих товарів. Угоди з окремих товарів, наприклад, по чаю, укладаються на аукціонах з обов’язковим вивченням дилерами кожного пропонованого на продаж лоту, проте більшість дилерів мають справу з товарами, які вже поділені на групи відповідно до стандартів якості.
Товарні ринки – сфера обміну товарами (групами товарів) між виробниками та споживачами, що склалася на основі поділу праці. В умовах поглиблення та розширення світогосподарських зв’язків товарні ринки втрачають національні та територіальні кордони, перетворюючись на світові товарні ринки, на яких виступають торговці всіх країн. Водночас продовжують існувати і щодо відокремлені національні ринки окремих товарів у межах державних кордонів. Існують спеціальні види ринків: товарні біржі, аукціони, торги, виставки, ярмарки.
Товарні ринки характеризуються:
- формою конкуренції (ступенем монополізованості);
- ступенем державного регулювання;
- регіональністю;
- легальністю;
- видом та номенклатурою реалізованих товарів;
- обсягом продажів (ємність ринку);
- способом торгівлі;
- рівнем цін.
Розрізняють немонополізовані товарні ринки – ринки досконалої конкуренції та частково чи повністю монополізовані товарні ринки – ринки недосконалої конкуренції (реальні): монополістичної конкуренції з диференціацією товару; олігополістичний, дуополістичний та монополізований (чиста монополія). На монополізованому ринку єдиний продавець торгує лише своїм, унікальним, що не має близьких замінників товаром.
Товарні ринки в цивілізованій ринковій економіці мають систему орієнтирів, що виражають загальнодержавні, загальнонаціональні та глобальні інтереси, і мають високий рівень організованості: руйнівною силою стихійних регуляторів конкуренції протистоїть державне регулювання.
Досконала конкуренція можлива лише в умовах, коли всі покупці та продавці вільно входять на ринок і залишають його, маючи необмежений доступ до інформації про стан справ на ринку, де численні продавці, жоден з яких і жодна група з них не в змозі вплинути на ринкові процеси самостійно, пропонують на продаж однакові, ідентичні за властивостями товари. Таким умовам більшою мірою може відповідати світовий ринок – Найбільший і всеосяжний.
У складі світового ринку – будь-яких товарообмінних процесів між різними країнами – виділяють сектори міжнародної торгівлі, орієнтовані певний вид і номенклатуру товарів. Товарні ринки, які прийнято називати світовими, мають такі ознаки:
- участь багатьох країн;
- великомасштабність торгових угод;
- регулярність товарообміну;
- ведення розрахунків за торговими операціями у вільно конвертованій валюті.
Сукупність товарних ринків, що усередині країни, називають національними ринками. Серед внутрішніх та світових товарних ринків виділяють регіональні ринкиколи формуються досить масштабні, регулярно діючі територіальні ринкові освіти з чітко вираженими регіональними ознаками.
За видом товарів розрізняють ринки:
- предметів споживання та послуг;
- житла;
- будівель, нерухомості;
- засобів виробництва (включаючи землю), майна;
- інвестицій (див. Ринок капіталу, Фінансовий ринок);
- грошей та цінних паперів (див. Грошовий ринок, Валютний ринок, Ринок цінних паперів);
- робочої сили (ринок праці, робочих місць);
- інновацій;
- продукту духовної, інтелектуальної діяльності.
Для проведення торгових операцій з укладання угод з великомасштабним продажам та купівлі товарів, що реалізуються за стандартами та зразками, створюються регулярно функціонуючі організації – товарні біржі, що діють за певними правилами та у певному місці. На товарних ринках здійснюються як спотові, і термінові угоди (див. Ф’ючерсний договір, Опціон, Форвард).
