Терміновий внесок (time deposit; TD) — одна з форм фінансового інвестування тимчасово вільних грошових активів з метою захисту їх від інфляції та отримання доходу, за якої вони поміщаються до банку на фіксований термін із виплатою передбаченого відсотка. Оскільки рівень ліквідності строкового вкладу менший порівняно з внеском до запитання, рівень прибутковості за строковим вкладом відповідно вищий (за рахунок премії за ліквідність).
Терміновий вклад — грошовий вклад фізичної чи юридичної особи у банку чи іншій фінансовій установі, внесений згідно з договором на певний термін, протягом якого клієнт не має права його зажадати. Депозити на певний термін вилучаються після закінчення цього терміну із виплатою відсотків. Допускається також депонування термінового вкладу банку протягом невизначеного часу з умовою, що відсотки нараховуються за кожен обумовлений період (повний місяць, квартал, рік тощо.). Депозити з повідомленням про вилучення вилучаються з ініціативи клієнта, однак він має попередити про це банк за певний час до цієї дати.
Термін зберігання термінового вкладу прописується в договорі банківського вкладу та є його суттєвою умовою. Договір строкового вкладу укладається на умовах повернення депозиту після закінчення визначеного договором строку. Якщо вклад повертається клієнту на його вимогу до закінчення терміну зберігання, відсотки, як правило, сплачуються банком за чинною ставкою вкладу до запитання. У низці банків діють пільгові ставки дострокового розірвання.
Відповідно до Цивільного кодексу банк немає права в односторонньому порядку знизити відсоткову ставку по терміновому вкладу. Сума вкладу є банківською таємницею. Для відкриття вкладу достатньо мати при собі документ, що засвідчує особу.
Термінові вклади за своєю функціональністю умовно можна поділити на три групи: ощадні, накопичувальні та розрахункові.
Внесення коштів за строковим вкладом підтверджується ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом або іншим виданим банком вкладнику документом, який відповідає вимогам, передбаченим для таких документів законом.
Найчастіше використовується договір про відкриття вкладу та внесення коштів на депозитний рахунок клієнта. У цьому договорі зазначено дату відкриття вкладу, дані про вкладника, внесену суму, валюту, термін депозиту, процентну ставку та інші умови.
На підставі договору про відкриття рахунку банк формує так звану юридичну справу, що містить усі документи та відомості, що стосуються відносин між клієнтом та банком з питань відкриття, ведення та закриття банківського рахунку, рахунки за вкладом (депозитом), документи, що стосуються направлення банком належних повідомлень податковому органу.
