Теорія Доу (Dow Theory) – теорія, що пояснює динаміку фондового ринку змінами основних трендів цін акцій. Теорія Доу названа на честь засновника компанії “Dow Jones and Co” Ч. Доу (1851-1902). Основні принципи Теорії Доу є основою методу технічного аналізу.
Доу виклав низку принципів, використовуючи які за угодах купівлі-продажу цінних паперів можна було б звести ризик до прийнятної величини. Основою для теоретичних висновків Доу послужило спостереження за створеним ним в 1884 індексом руху курсів акцій 11 компаній, 9 з яких були залізничними (Dow Jones Transportation Average). Доу дійшов висновку, що у ціні відповідного цінного паперу відбивається вся сукупність думок учасників ринку, банкірів, промисловців тощо. Доу не залишив наукової праці, в якій у закінченій формі викладено його теорію. Термін теорія Доу виник пізніше.
Теорія Доу ґрунтується на таких основних положеннях:
- Існує три типи трендів: первинний (довгостроковий), вторинний (проміжний), малий (короткостроковий). При висхідному (низхідному) тренді кожен наступний пік (спад) має бути вищим (нижче) попереднього.
- Кожен первинний тренд має три фази: накопичення, участь та реалізація. Під час фази накопичення незначна кількість інвесторів починають купувати (продавати) акції всупереч загальній логіці ринку. При цьому ціни на акції суттєво не змінюються. У фазі участі активні трейдери підтримують нову тенденцію, внаслідок чого ціни починають суттєво змінюватись. Під час фази реалізації новий тренд орієнтується весь ринок.
- Ціни акцій чутливі до будь-якої нової інформації.
- Динаміка біржових індексів має бути узгоджена.
- Тренди мають підтверджуватись не лише динамікою цін акцій, а й обсягами торгів.
- Тренди існують до тих пір, поки не з’явиться однозначний сигнал про їхню зміну.
Теорію Доу дорікають у тому, що її сигнали приходять занадто пізно: сигнал до покупки виникає в другій фазі висхідної тенденції при прорив рівня попереднього проміжного піку, при цьому в середньому 20-25% тенденції вже позаду. На захист теорії Доу можна відзначити, що вона розрахована на те, щоб захоплювати значну середню частину найважливіших рухів ринку.
Учасники фінансових ринків використовують теорію Доу вже понад сто років. Навіть за наявності великої кількості сучасних фінансових інструментів основні положення теорії Доу продовжують залишатися актуальними. Вона використовується як для торгівлі стандартними контрактами, але й торгівлі бінарними опціонами. Безпосередньо та «Теорія Доу», яка існує сьогодні, Чарльзом Генрі Доу не була остаточно сформована. Основні її положення були переглянуті послідовником Чарльза Генрі Доу Вільямом Гамільтоном (William P. Hamilton), а остаточно вона була сформульована Робертом Рі (Robert Rhea). Дані автори як переглянули основи технічного аналізу та аспекти формування ринкових цін, а й створили єдину філософію розвитку ринку.
