Система та процес контролю в менеджменті

Контроль – це обов’язкова функція менеджменту, яка є заключною стадією управлінського процесу та відіграє роль сполучної ланки між керуючою та керованою системами.

Контроль – багатоаспектне поняття. Якщо абстрагуватися від конкретної сфери контролю, то суть його полягає у вимірах та аналізі проходження та здійснення певних операцій, пов’язаних з реалізацією планів та програм, використання отриманої інформації для коригувальних дій.

У менеджменті контроль можна визначити як процес спостереження за тим, як підприємство рухається до наміченої мети, та коригування відхилень від прийнятого курсу у разі потреби.

Зміст:

  • Контроль у менеджменті: поняття та сутність
  • Види контролю
  • Етапи процесу контролю
  • Основні характеристики ефективної системи контролю

Контроль у менеджменті: поняття та сутність

Контроль у менеджменті – це управлінська функція, завданням якої є кількісна та якісна оцінка та облік результатів роботи організації.

Виділяють два основні напрямки контролю:

  1. контролю над виконанням робіт, намічених планом;
  2. заходи щодо корекції всіх значних відхилень від плану.

До функції контролю входять:

  • облік (збір, обробка) та аналіз інформації про фактичні результати діяльності всіх підрозділів організації;
  • порівняння результатів із плановими показниками;
  • виявлення відхилень та аналіз їх причин;
  • розробка заходів для досягнення поставленої мети.

Основними інструментами контролю є:

  • спостереження;
  • перевірка всіх сторін;
  • облік;
  • аналіз.

У загальному процесі управління контроль – Це елемент зворотного зв’язку.

Мотиви спонукання контролю:

  • невпевненість внутрішнього та зовнішнього середовища;
  • небезпека виникнення кризових ситуацій;
  • необхідність підтримки успіху організації;
  • тиск із боку конкурентів;
  • забезпечення сутності охоплення об’єкта, процесу системи.

Контроль як управлінська діяльність повинен відповідати таким вимогам:

  • бути всеосяжним, кожен менеджер повинен здійснювати контроль як невід’ємну частину своїх посадових обов’язків;
  • орієнтуватися на кінцеві результати, у цьому контексті контроль сприймається як засіб досягнення цілей;
  • повинен мати безперервний та регулярний характер;
  • бути гнучким, тобто. не заважати виконанню основної роботи;
  • відповідати змісту тих робіт, що контролюються, перевіряти не лише кількість та строк, а й якість роботи;
  • бути зрозумілим для тих, кого контролюють та перевіряють;
  • бути своєчасним, щоб мати можливість втручання у коригування процесів, що відбуваються;
  • забезпечити перевіряючих повною, необхідною, зрозумілою та лаконічною інформацією;
  • бути економним, тобто. витрати на його проведення не можуть бути більшими, ніж результати, які досягнуті в процесі контролю;
  • може бути дієвим, тобто. повинен не лише виявляти фактичний стан об’єкта, а й супроводжуватись відповідними рішеннями.

Види контролю

За часом проведення контролю розрізняють:

  1. попередній контроль;
  2. поточний контроль;
  3. завершальний контроль.

Попередній контроль передує активної діяльності організації. Це організаційний процес, завданням якого є перевірка готовності організації, її персоналу, виробничого апарату, системи управління та інших елементів до роботи. Під час планування організації необхідно здійснювати попередній контроль.

Цей вид контролю застосовують щодо:

  • існуючої структури організації, прийнятих рішень;
  • персоналу;
  • стану матеріальних та фінансових ресурсів.

Поточний контроль здійснюється через систему зворотного зв’язку, який:

  • має характер управлінської потреби;
  • має мету;
  • використовує зовнішні ресурси, які перетворюються на ресурси для внутрішнього підкріплення;
  • коригує відхилення, що у процесі управління.

Поточний контроль здійснюється у формі стратегічного та оперативного контролю.

Стратегічний контроль має як основний об’єкт ефективність використання ресурсів організації з погляду досягнення її кінцевих цілей і ведеться за кількісними та якісними показниками. Цей контроль зводиться до збору, обробки, оцінки інформації.

Оперативний контроль орієнтований на поточну виробничу та господарську діяльність.

Заключний контроль пов’язаний з оцінкою виконання організацією своїх планів та складанням нових планів. Він передбачає всебічний аналіз конкретних результатів діяльності у минулий період, і навіть сильних і слабких сторін організації.

Залежно від змісту та сфери здійснення виділяють такі види контролю:

  • економічний контроль;
  • соціальний контроль;
  • екологічний контроль;
  • технологічний контроль.

Залежно від джерела використання інформації:

  • документальний контроль (перевірки);
  • візуальний контроль (огляд).

Залежно від ступеня охоплення об’єкта контролю:

  • суцільний контроль;
  • контроль вибіркового характеру.

Етапи процесу контролю

Контроль у менеджменті складається з наступних етапів:

  1. визначення параметрів функціонування та розвитку організації, якими необхідно контролювати джерела інформації про неї;
  2. створення моделі управління організацією, у якій відбиваються потоки ресурсів, місця освіти проміжних і кінцевих результатів, і навіть найбільш підходящі місця реалізації контрольних дій;
  3. збір інформації про реально досягнуті результати та зіставлення її з існуючими нормативами, що дозволяють визначити, чи є відхилення від запланованих результатів;
  4. коригування діяльності організації, модифікація цілей, перегляд планів, удосконалення технології виробництва та управління.

Характеристики ефективності контролю:

  • стратегічна спрямованість контролю;
  • орієнтація на результат;
  • своєчасність контролю;
  • гнучкість;
  • відповідність бізнес-завданням;
  • простота;
  • економічність;
  • висока якість.

Для забезпечення ефективності контролю необхідно:

  1. розробити такі стандарти, що ефективно відображають результати діяльності;
  2. забезпечити двостороннє спілкування між контролюючими та контрольованими;
  3. використовувати методи розробки стандартів, які забезпечуватимуть жорсткий, але справедливий контроль;
  4. використовувати методи матеріального стимулювання задля досягнення стандартів;
  5. запровадити інформаційну систему контролю;
  6. приділити особливу увагу контролю за виробничими процесами.

Основні характеристики ефективної системи контролю

Мета системи контролю – це підвищення ймовірності досягнення організаційних цілей та стандартів.

Основні системи контролю:

  • фінансовий контроль;
  • бюджетний контроль;
  • контроль якості;
  • контроль матеріально-технічних засобів.

Системи контролю мають тенденцію змінюватися залежно від рівня їх використання різних рівнях управління. Системи контролю акцентують увагу до різних питаннях: від часу проведення контролю (до, під час чи після процесу виробництва) до важливості контролю.

Система контролю на підприємстві спрямована на:

  • встановлення заданого рівня якості, що відповідає вимогам споживача;
  • налагодження виробничого процесу з метою підвищення якості;
  • ліквідацію виявлених недоліків як продукцію та виробничого процесу;
  • забезпечення стабілізації досягнутого рівня якості;
  • скорочення витрат виробництва;
  • можливість виконання замовлень у встановлений термін.

Залишити коментар:

Site Footer