Зміст
Сутність страхування
В економічній літературі немає єдиної думки щодо етимології слова «страхування». Так, більшість західних філологів сходяться на думці, що «страхування» має латинське походження і в його основі лежать слова «securus» та «sine cura», що означають «безтурботний». Таким чином, страхування відображає захист та безпеку. Більшість слов’янських мов слово «страхування» має основу «страх».
З давніх-давен життя і здоров’я людей, а також їх майно та результати діяльності були схильні до певних ризиків, обумовлених як людським фактором, так і стихійними явищами. Люди усвідомили, що самостійно досить важко відшкодувати збитки, що виникли, у зв’язку з чим зародилася ідея солідарної відповідальності за збитки, шляхом об’єднання зусиль різних учасників. Таким чином, історично виникла об’єктивна потреба у створенні спеціальних страхових фондів на випадок несприятливих обставин. На ранніх стадіях це були запаси провізії, а з розвитком торгово-товарних відносин – створення «загальних кас», призначених компенсувати втрату товару внаслідок аварії корабля, піратського нападу тощо. Найбільш інтенсивно страхування стало розвиватися у період зародження та розвитку капіталістичних відносин.
У сучасних умовах страхування трактується як вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення цих фондів.
Страхування – це двосторонні економічні відносини, які полягають у тому, що страхувальник, сплачуючи грошовий внесок, забезпечує собі (або третій особі) у разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати з боку страховика, який утримує певний обсяг відповідальності та для неї забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, вживає превентивних заходів, спрямованих на зменшення ризику, а при необхідності перестраховує частину своєї відповідальності (див. також Основні страхові терміни та поняття).
Функції страхування
Страхування у ринковій економіці виконує певні функції, що виражають громадське призначення цієї категорії. Виділяються такі функції страхування:
- ризикова функція;
- функція створення та використання страхових резервів (фондів);
- ощадна функція;
- інвестиційна функція;
- превентивна функція;
- контрольна функція;
- соціальна функція.
Ризикова функція страхування
Ризикова функція є основною функцією страхування. Вона полягає у передачі за певну плату страховику матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено законом чи договором. Чим вище ймовірність настання ризику та його розмір, тим вищою буде вартість страхування, яка встановлюється на підставі страхових тарифів, що розраховуються страховиком із застосуванням актуарних розрахунків. У разі настання страхового випадку страхувальник пред’являє страховику вимогу про відшкодування збитків (виплати страхових сум). Ризикова функція відбиває процес купівлі-продажу страхової послуги та основне призначення страхування – захист від ризиків.
Функція створення та використання страхових резервів (фондів)
Страхування можливе лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальнику стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією. Власними коштами покрити таку потребу у грошових виплатах страховик, переважно, неспроможна. Тому кожен страховик створює систему страхових резервів. Накопичення та використання таких резервів характерне для страхової діяльності.
З допомогою страхування здійснюється перерозподіл коштів страхових фондів між страхувальниками. Усі страхувальники сплачують страхові внески, але страхове відшкодування отримує лише певна частина страхувальників – у разі настання страхового випадку та виникнення збитків.
Формування страхових резервів – це спосіб концентрації та використання коштів, необхідних не тільки для розподілу між усіма страхувальниками збитків, спричинених страховими випадками поточного періоду, але і для відповідного покриття можливих масштабних збитків, які можуть припасти на окремі роки наступних періодів.
У тій частині страхових платежів, яка прямує на ведення справи, перерозподіл коштів спостерігається меншою мірою. Те саме стосується і формування прибутку від страхової діяльності. Її джерелом є частина навантаження на нетто-ставку страхового тарифу та економія коштів, призначених для ведення справи.
Ощадна функція страхування
У більшості країн світу першість за обсягами страхових премій займає особисте страхування (на дожиття, пенсії, ренти тощо). Проте виплати, пов’язані із втратою життя та здоров’я внаслідок нещасного випадку, становлять менше ніж 10%. Решта припадає на заощадження. Вони виплачуються з урахуванням інвестиційного доходу у разі дожити застрахованого до певного віку чи події. Отже, особисте страхування є альтернативою банківському вкладу.
З макроекономічної точки зору ощадна функція страхування має цілу низку позитивних моментів, зокрема заощадження складають основу інвестиційних ресурсів, що в кінцевому підсумку відбивається на розвитку грошово-кредитних відносин у суспільстві, сприяє зростанню національного доходу, підвищенню купівельної спроможності національної валюти, вирішенню соціальних проблем та і т.д. Тому уряди багатьох країн вживають заходів щодо стимулювання ощадної функції страхування: затверджують пільгові умови оподаткування страхових внесків і виплат, страхових вкладів, що переходять у спадок, доходів компаній.
Інвестиційна функція страхування
З огляду на специфіки своєї діяльності страхові компанії акумулюють у собі балансі значні обсяги коштів, формованих як надходжень від сплати страхових внесків. До моменту настання страхового випадку акумульовані кошти можуть бути інвестовані в різні інструменти: розміщені на депозит у банк, спрямовані на придбання цінних паперів, інвестовані в нерухомість тощо.
Превентивна функція страхування
Превентивна функція страхування у тому, що як страховики, і страхувальники зацікавлені у зменшенні наслідків страхових випадків. У практиці страхування застосовується правова та фінансова превенція.
Правова превенція полягає у встановленні на законодавчому рівні та/або на рівні конкретного страхового договору переліку випадків, коли протиправні дії або бездіяльність з боку страхувальника щодо застрахованих об’єктів є підставою для відмови у виплаті йому страхового відшкодування (у повному обсязі чи частково). Наприклад, страховики не покривають матеріальних збитків, які зазнали потерпілих, перебуваючи у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, а також не передбачають страхових відшкодувань у разі самогубства, умисного пошкодження власного майна та заподіяння шкоди здоров’ю. У правила страхування страховики також встановлюють перелік ризикових об’єктів, які не підлягають страхуванню.
Фінансова превенція полягає в тому, що частина страхових премій прямує на фінансування превентивних заходів. Добре зарекомендувала себе практика 70-80-х років, коли страхові ресурси використовувалися з метою спорудження та обладнання технікою пожежних депо, придбання медикаментів та утримання персоналу служб, призначеного для боротьби з інфекційними захворюваннями сільськогосподарських тварин, фінансування заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод та ін. .
Контрольна функція страхування
Контрольна функція страхування полягає у забезпеченні цільового формування та використання коштів страхових фондів шляхом проведення відповідного внутрішнього фінансового контролю. Страхова діяльність на макрорівні підлягає державному контрою та регулюванню, завдяки чому здійснюється зовнішній контроль.
Соціальна функція страхування
Соціальна функція страхування полягає у наданні матеріальної допомоги страхувальникам (застрахованим особам) у разі розладу здоров’я, втрати працездатності внаслідок захворювань чи нещасних випадків шляхом виплати страхового відшкодування. За рахунок обов’язкового чи добровільного медичного страхування фінансуються медичні витрати на лікування та відновлення страхувальників (застрахованих осіб). Страхування також може забезпечити компенсацію втрачених доходів у зв’язку із захворюванням, інвалідністю страхувальника (застрахованої особи).
