Структура кредитної системи – Сукупність фінансових інститутів, що обслуговують кредитні відносини, та їх взаємозв’язку.
В основі кредитної системи лежить дворівнева банківська система, до якої входять, з одного боку, Центральний банк, з другого – комерційні банки.
Комерційні банки діляться за видами на універсальні (пропонують весь спектр послуг) та спеціалізовані (ощадні, інвестиційні, іпотечні, експортно-імпортні та ін.).
Крім Центрального та комерційних банків, до кредитної системи також входять небанківські кредитні організації, наприклад: кредитні спілки, кооперативи, поштово-ощадні асоціації.
На чолі кредитної системи знаходиться центральний банк. Він, як правило, належить державі та виконує основні функції регулювання економіки. Центральний банк монопольно здійснює емісію (випуск) кредитних грошей у готівковій формі (банкнот), здійснює кредитування комерційних банків, зберігає касові резерви інших кредитних установ, виконує розрахункові операції та здійснює контроль за діяльністю інших кредитних інститутів.
Комерційні банки – це кредитні установи універсального характеру, які здійснюють кредитні, фондові, посередницькі операції, організують платіжний оборот у масштабі національного господарства.
Спеціалізовані кредитно-фінансові установи займаються кредитуванням певних сфер та галузей господарської діяльності. Зазвичай вони домінують у вузьких секторах ринку позикових капіталів.
У сучасній кредитній системі існують як вертикальні, а й горизонтальні зв’язку. У кредитну систему прийнято включати спілки та асоціації банків та кредитних установ, а також банківські групи та банківські холдинги.
У світовій практиці до кредитної системи також належать організації, які так чи інакше пов’язані з акумулюванням та розміщенням коштів: страхові, фінансові компанії, ломбарди, а також пенсійні фонди.