Страхування банківських ризиків – вид страхування, призначений для комплексного страхового захисту кредитних та фінансових інститутів від злочинів за участю персоналу та третіх осіб. Страхування банківських ризиків зазвичай застосовують для запобігання наслідкам впливу неконтрольованих факторів на банківську діяльність. У цьому об’єктом страхування банківських ризиків не лише ризик втрати банком прибутку з угод, а й ризик втрати всього капіталу. У міжнародній практиці відомий як поліс ВВВ — Bankers Blanket Bond — комплексне страхування банків від злочинів та шкоди банку неправомірних або помилкових інших дій персоналу та третіх осіб та низки інших операційних ризиків.
Страхувальниками є юридичні особи-банки та інші кредитні установи, які отримали в установленому законодавством порядку ліцензію на провадження банківської діяльності.
При укладенні договору страхування страхувальник повинен вказати, крім основного офісу, всі філії банку, а також відділення, на які поширюватиметься страхування. Об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з можливою втратою доходів або додатковими витратами страхувальника, які він може зазнати внаслідок здійснення ним банківської діяльності.
Страхування банківських ризиків покриває збитки внаслідок:
- умисних протиправних дій, вчинених будь-яким співробітником як поодинці, так і в змові з іншими особами з метою завдати шкоди установі або придбати для себе незаконну фінансову вигоду під час здійснення банківських операцій (видача кредитів, надання позик (позик), проведення торгової операцій, пов’язаної з купівлею-продажем цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів тощо);
- пошкодження, загибелі, втрати, зникнення з приміщення банку цінного майна, що належить страхувальнику, внаслідок розкрадання (крадіжки, пограбування чи іншого незаконного фізичного вилучення);
- зникнення майна банку, причини якого не встановлено у процесі розслідування компетентними органами;
- зникнення цінного майна, що належить клієнту банку або його представнику, якщо воно сталося в результаті розкрадання і може призвести до пред’явлення страхувальнику майнових претензій (під цінним майном розуміються: готівка, валюта, монети, зливки, дорогоцінні метали в будь-якому вигляді та вироби з них, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, страхові поліси, дорожні чеки, чеки, сертифікати акцій, депозитні та ощадні сертифікати, коносаменти, складські розписки, акредитиви, грошові перекази);
- підробки або внесення умисних протиправних змін до виданих банком документів (цінні папери): чеки, тратти, векселі, банківські акцепти; підробки підпису (у тому числі електронного) або протиправних змін у дорученні на зняття грошей з рахунку або у векселі, прийнятому до сплати страхувальником; втрат, понесених страхувальником внаслідок операцій з цінними паперами, прийняття як платіжний засіб фальшивих банкнот чи монет будь-якої країни світу за умови, що стандартні детектори справжності валют не змогли виявити підробку і що банкноти (монети) не вийшли з обігу;
- пошкодження приміщень та їх інтер’єру внаслідок розкрадання чи спроби його вчинення, актів вандалізму чи навмисного шкідництва.
Страховик за попередньою письмовою згодою компенсує також судові та інші юридичні витрати, доцільно та розумно понесені страхувальником при захисті в судовому розгляді за позовом проти нього щодо дій або подій, пов’язаних із страхуванням банківських ризиків збитками, що покриваються. Не компенсуються збитки від зникнення цінного майна, які прямо або опосередковано викликані або стали наслідком терористичних актів.
