Страховий внесок (insurance payment /fee/dues) – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику у розмірі, порядку та строки, визначені договором чи законом.
Страховий внесок може бути сплачений або відразу за весь термін страхування в повному обсязі – одноразово, або на виплат – частинами у встановлені договором страхування або законом строки для сплати чергової частини страхового внеску. При сплаті страхового внеску на виплат можуть бути визначені наслідки несплати в строк чергових страхових внесків. Наприклад, сума не внесеної у строк частини страхового внеску може бути зарахована страховиком щодо розміру страхової виплати за страховим випадком, що стався до надходження цього простроченого чергового страхового внеску.
Розмір страхового внеску за обов’язковим страхуванням встановлюється законом, за добровільним страхуванням — страховиком на основі розроблених ним страхових тарифів, що враховують специфіку страхового ризику, що приймається на страхування, і розмір страхової суми. При розрахунку страхового внеску практикується застосування знижок та надбавок до тарифу, що враховують термін, на який укладається договір страхування, та наявність або відсутність страхових подій за договорами страхування, що укладаються щодо одного й того самого об’єкта страхування протягом ряду років, тощо.
Договором страхування може бути передбачена можливість повернення страхувальнику частини сплаченого ним страхового внеску за його дострокове припинення (наприклад, тому, що можливість настання страхового випадку відпала або існування страхового ризику припинилося за іншими обставинами).
Момент сплати першого чи одноразового страхового внеску зазвичай визначає набуття договором чинності та початок відповідальності страховика щодо страхової виплати. У міжнародній практиці страховий внесок називається страховою премією, цей термін став використовуватись і вітчизняними страховиками. Термін «страховий платіж», що застосовувався раніше в практиці роботи Держстраху, рівнозначний терміну «страховий внесок».
