Ставка дисконтування – Ставка відсотка, за якою майбутня вартість грошей (фінансового інструменту) приводиться до їхньої дійсної вартості, тобто. за якою здійснюється процес дисконтування. Замість терміну “ставка дисконтування” може використовуватися термін “облікова ставка”.
Ставка дисконтування застосовується для розрахунку дисконтованої вартості майбутніх грошових потоків (NPV).
Ставка дисконтування використовує безліч факторів, які залежать від об’єкта оцінки, і може включати: інфляційну складову, дохідність за безризиковими активами, додаткову норму прибутку за ризик, ставку рефінансування, середньозважену вартість капіталу, відсоток за банківськими вкладами і т.д.
В основі прогнозування ставки дисконтування лежить теоретична передумова про тісний зв’язок між прибутковістю боргових інструментів (облігацій) та пайових інструментів (акцій). У загальному випадку інвестор готовий брати на себе більший ризик (купувати акції) тільки в тому випадку, якщо прогнозована прибутковість за ними перевищить прибутковість облігації плюс певні премії за ризик. Таким чином, майбутня необхідна інвестором ставка прибутковості є сумою:
- Базова ставка за емітентом — ставка прогнозованої прибутковості за валютними (доларовими) корпоративними облігаціями даного емітента (враховує премію за кредитний ризик). За своїм змістом базова ставка показує, під яку мінімальну прибутковість учасники ринку готові інвестувати кошти у бізнес. Базова ставка кожної компанії індивідуальна і його рівень залежить від фінансової стійкості конкретного підприємства. Фінансова стійкість компанії визначається або з урахуванням кредитного рейтингу, привласненого емітенту незалежними рейтинговими агентствами (S&P, Moody’s, Fitch), або шляхом аналізу його фінансового становища.
- Премії за ризик країни для власників пайових інструментів (враховує ризик вкладення коштів у пайові інструменти, характерний для ринку акцій конкретної країни порівняно з облігаційним ринком). Країновий ризик можна виміряти і висловити в додатковій дохідності, яку вимагатимуть інвестори при здійсненні інвестицій в акції або облігації підприємств, що працюють у країні. Для того, щоб зрозуміти, яка та додаткова прибутковість, яку зараз вимагають інвестори, щоб компенсувати ризик країни, достатньо порівняти прибутковості державних та корпоративних облігацій. При цьому для збільшення точності обчислень, порівнювані облігації повинні мати приблизно однаковий рівень ліквідності, кредитної якості і дюрації.
- Премії за галузеві ризики (враховує у собі волатильність грошових потоків, обумовлену галузевою специфікою). Ця складова ставки дисконтування має наднаціональний характер (тобто не залежить від країни, в якій ведеться бізнес) і визначається виключно внутрішньою особливістю галузей — волатильністю їхніх грошових потоків. Наприклад, волатильність потоків у роздрібній торгівлі та видобутку нафти буде абсолютно різною. Найповніше ставлення інвесторів до порівняльної міри ризику галузей виражено розвинених фондових ринках. Саме вони є джерелом обчислення галузевих премій. По кожній галузі, що цікавить, визначається сукупність досліджуваних компаній, за якими обчислюється середньогалузева ставка дисконтування.
- Премії, пов’язані з ризиком неякісного корпоративного управління. Ця премія відображає ризики власника акцій емітента, пов’язані, насамперед, із виведенням чистого прибутку та активів із компанії.
- Премії за ризик неліквідності акцій емітента. Ця премія виникає через можливі труднощі інвестора у придбанні або продажу пакета акцій без особливих втрат у ціні та часі. За інших рівних умов інвестор купить більш ліквідний актив.
