Статистичний облік (statistical accounting) — один із трьох видів господарського обліку (разом з оперативним та бухгалтерським), пов’язаний із відображенням масових явищ суспільного (господарського) життя. Статистичний облік — це система реєстрації, узагальнення та вивчення масових, якісно однорідних соціально-економічних явищ у масштабі підприємства, галузі, економічного регіону чи країни. Інформація статистичного обліку використовується органами влади та управління для прийняття управлінських рішень.
Статистичний облік ведеться з метою вивчення (спостереження, відображення, обробки) та контролю масових та окремих типових господарських операцій, процесів та явищ. Так, за допомогою статистичного обліку вивчається рівень продуктивності праці, забезпеченість працівників житлом, чисельність населення, середня заробітна плата працюючих у країні тощо. У статистичному обліку використовуються такі спеціальні методи як узагальнення та угруповання, експертна оцінка, методи середніх чисел тощо.
Статистичний облік – це планомірний збір та вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей загального розвитку в конкретних умовах, у певному місці та періоді часу. Дані про господарські та виробничі зміни статистичний облік отримує з оперативно-технічного та бухгалтерського фінансового обліку. Наприклад, за даними статистичного обліку можна визначити зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції (робіт, послуг) або її зростання, чисельність працюючих за віком, статтю, кваліфікацією тощо. Ці дані допомагають аналізувати результати різних господарських процесів та прогнозувати подальший їх розвиток.
Таким чином, на основі статистичного обліку визначаються кількісні та якісні показники роботи кожного підприємства. Операції та явища підлягають статистичному спостереженню, угрупованню, обчисленню середніх та відносних величин, індексів, побудові рядів динаміки, аналізу тощо. Виходячи з цього, статистичний облік є системою вивчення, узагальнення та контролю за масовими явищами, що мають загальнодержавний характер.
Статистичний облік (власне, статистика) має розвинений поняттєвий апарат, предмет і метод, а також організаційну побудову, що забезпечує науково обґрунтовану кількісно-якісну характеристику об’єктів, що спостерігаються в конкретних умовах місця і часу. Для узагальнення первинних даних поряд із власними спостереженнями статистичний облік широко використовує вихідну інформацію, що формується у процесі оперативного та бухгалтерського обліку, у зв’язку з чим на загальнодержавному рівні статистичний облік є національним рахівництвом.
Ядром понятійного апарату статистичного обліку служить статистичний показник, який виражає суттєві ознаки явища, а збір і узагальнення даних для обчислення статистичних показників організується через статистичне спостереження. При цьому статистичні показники систематизуються залежно від їх форми (абсолютні, середні та відносні величини) та змісту (показники чисельності та статево-вікового складу населення, національного багатства, навколишнього середовища, виробництва, розподілу та споживання продукції та послуг, рівня життя населення, соціального життя суспільства , фінансової статистики, системи національних рахунків)
Статистичні спостереження розрізняють насамперед за рівнем охоплення об’єктів, що відображаються – вони можуть бути суцільними або вибірковими. Широко застосовуваними формами суцільного статистичного спостереження є перепису, одноразові обліки та обов’язкова звітність; вибіркового – вибіркові та монографічні обстеження, експертні оцінки.
За будь-якого статистичного аналізу попередньо вивчається якісний зміст показників, вибираються об’єкти та одиниці дослідження, складаються його програми, форми та методи проведення, обробляються вихідні дані (статистична угруповання, зведення, спостереження та графічне зображення, форма подання статистичної інформації користувачам), підбиваються підсумки вивчення явищ і з них готуються рекомендації. Для забезпечення науково обґрунтованого поділу та розуміння одиниць взаємопов’язаних масових явищ суспільного життя в статистичному обліку використовують загальноприйняті класифікації, що являють собою поділ об’єктів і одиниць, що вивчаються, на класи або стійкі групи за певними ознаками (за якісними або атрибутивними ознаками, якими ці одиниці мають).
У статистичному обліку застосовують понад 50 різноманітних класифікацій, серед яких виділяють: загальнонаціональні класифікатори, що входять до Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації (класифікатори галузей народного господарства або видів економічної діяльності, промислової та сільськогосподарської продукції, підприємств та організацій, форм власності, системи позначення органів державного управління, органів адміністративно-територіального поділу, одиниць виміру та ін); міжнародні стандартні класифікації всіх видів економічної діяльності, продукції та послуг тощо, міжнародні класифікатори зайнятості, валют, країн світу тощо.
Поряд з цим, важливе значення має застосування у статистичному обліку різних статистичних стандартів, серед яких керівництва з обчислення статистичних показників, їх набори для характеристики найважливіших соціально-економічних процесів, форми державного статистичного спостереження тощо.
Особливу роль умовах ринкової економіки грає такий міжнародний статистичний стандарт, як система національних рахунків ООН, що є сукупність взаємозалежних макроекономічних показників, комплексно характеризуючих наявність і використання ресурсів у громадському відтворенні на відповідних рахунках загальнонаціонального рахівництва. У зв’язку з цією системою національних рахунків має бути організована вся економічна статистика, а також статистика державних фінансів та складання платіжного балансу відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду.
Перелічені вимоги виконуються у ході державної програми перекладу вітчизняної статистики на загальноприйняту практику статистичного обліку в умовах ринкової економіки. Організатором статистичного спостереження на загальнодержавному рівні є Державний комітет статистики із мережею територіальних органів. У порядку, що визначається Урядом, розробляються та затверджуються щорічні програми статистичних робіт, визначаються форми державного статистичного спостереження та порядок забезпечення статистичною інформацією різних категорій користувачів.
У зв’язку з формуванням країни ринкових відносин істотні зміни відбуваються й у організації офіційної статистики. Крім освоєння перелічених раніше загальноприйнятих статистичних стандартів і класифікацій у вітчизняній статистиці все більшу роль відіграють вибіркові спостереження, на основі яких здійснюються розрахунки показників генеральної сукупності явищ, що вивчаються практично по всіх основних розділах соціально-економічної статистики. Для забезпечення надійності таких розрахунків дедалі більше використовуються статистичні регістри та економічні переписи, що застосовуються у світовій практиці, а також сучасні математичні методи та інформаційні технології.
