Стартовий капітал (primary capital) – капітал, необхідний для формування активів нового підприємства та початку його господарської діяльності. Розрахунок потреби у стартовому капіталі підприємця під час створення нового підприємства пов’язані з вибором наступних альтернативних решений:
- орендою, будівництвом чи придбанням будівель (приміщень);
- орендою або придбанням машин, механізмів та обладнання;
- формуванням більшого чи меншого розміру запасів товарно-матеріальних цінностей;
- придбанням готових технологічних рішень (у формі нематеріальних активів) або їх самостійною розробкою;
- формуванням більшого чи меншого рівня платоспроможності, відповідно і розміру запасу грошових активів тощо.
Тому розрахунок потреби у стартовому капіталі для формування активів нового підприємства доцільно здійснювати у трьох варіантах:
- мінімально необхідна сума капіталу, що дозволяє розпочати господарську діяльність;
- необхідна сума капіталу, що дозволяє розпочати господарську діяльність із достатніми розмірами страхових запасів за основними видами оборотного капіталу (матеріальними та грошовими активами);
- максимально необхідна сума капіталу, що дозволяє придбати у власність всі використовувані основні фонди та необхідні нематеріальні активи, а також створити достатні розміри страхових запасів за всіма видами оборотних активів, що вимагаються на початковому етапі діяльності.
У процесі розрахунків спочатку визначаються показники мінімального та максимального варіантів потреби у страховому капіталі, а потім у межах цих кордонів формується необхідна його сума. Розрахунок максимального варіанта потреби у стартовому капіталі може бути використаний згодом для першої стадії розширення підприємства.
При визначенні мінімально необхідної суми стартового капіталу для створення нового підприємства слід враховувати вимоги чинного законодавства щодо формування статутного фонду підприємств різних сфер діяльності (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів та компаній тощо), організаційно-правових форм (акціонерних товариств, товариств) з обмеженою відповідальністю тощо). Загальна сума стартового капіталу по цих підприємствах не може бути нижчою від мінімального розміру їх статутного фонду, визначеного законодавством.
Джерелами стартового капіталу для початку підприємницької діяльності можуть бути:
- Власні кошти:
- для індивідуального підприємця – його особисті кошти та заощадження, власне майно (приміщення, обладнання, машина);
- для юридичної особи — її статутний капітал, який формується засновниками, найчастіше це пайове фінансування.
- Залучення інвестицій:
- активними учасниками нових проектів є венчурні фонди та бізнес-ангели (приватні венчурні інвестори, які забезпечують фінансову та експертну підтримку компаній на ранніх етапах розвитку);
- збирання коштів через краудфандинг. Кошти можуть прийматися як в обмін на майбутню продукцію, так і як пожертвування (що особливо актуально у разі цифрової продукції (Digital goods), що розповсюджується за вільною ліцензією).
- Позики у банку чи фізичних осіб (боргове фінансування).
- Безоплатна допомога (гранти чи субсидії).
Крім того, для допомоги підприємцям-початківцям існують урядові та громадські організації, технопарки та бізнес-інкубатори.
