Споживчі кредити (Consumer loans) – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) фізичним особам на придбання споживчих товарів або послуг у тимчасове користування, під відсоток на умовах забезпечення, терміновості, платності та цільової спрямованості (див. Принципи банківського кредитування).
Об’єктами споживчого кредиту, зазвичай, є товари тривалого користування (житло, автомобілі, меблі, складна побутова техніка) чи споживчі цілі, товари чи послуги (навчання, лікування, туризм тощо.). Споживчі кредити можуть у формі продажу товарів з відстрочкою платежу, чи формі надання банківської позички на споживчі цели. Споживчі кредити можуть надавати банки, кредитні спілки, ломбарди, і навіть підприємства торгівлі чи сфери послуг.
Споживчі кредити класифікуються за:
- об’єктам та термінам кредитування;
- способу надання;
- характеру та виду забезпечення;
- методу погашення;
- методом стягнення відсотків;
- характеру обороту коштів тощо.
По об’єктах кредитування (напрямок використання) споживчі кредити поділяються на два види:
- на споживчі цілі (невідкладні потреби);
- витрати капітального характеру.
За термінами кредитування споживчі кредити можуть бути:
- короткострокові (від 1 до 1 року);
- довгострокові (понад 1 рік).
За наявності забезпечення розрізняють споживчі кредити:
- незабезпечені (бланкові);
- забезпечені (заставою, гарантіями, поруками, страхуванням).
За методом погашення розрізняють споживчі кредити:
- погашаються одночасно;
- кредити із розстроченням платежу.
За способом стягнення відсотків споживчі кредити класифікують зі сплатою відсотків:
- у момент надання кредиту;
- у момент погашення кредиту;
- рівними сумами протягом усього терміну користування кредитом (щомісяця, щокварталу або за окремо встановленим графіком).
За характером обороту коштів споживчі кредити поділяються на:
- разові;
- відновлювані (револьверні). До револьверних відносяться кредити, що надаються клієнтам за кредитними картками.
Широке поширення набуло споживчого кредитування під заробітну плату без визначення мети отримання кредиту. Його перевагами є короткі терміни оформлення та відсутність поручителів чи застави. Такі кредити можуть надаватися на основі кредитної картки. Надання кредиту можуть супроводжувати додаткові комісії та збори (за оформлення кредиту, страхування об’єкта кредитування тощо), які збільшують вартість кредиту та формують так звану «приховану» процентну ставку (див. Ефективна ставка відсотка). Часто конкретні умови кредитної угоди залежать не тільки від банку, а й від продавця товару або послуги.
До переваг купівлі товарів у кредит відносять:
- купівлю товару в останній момент його найбільшої актуальності для покупця;
- можливість придбати товар у разі відсутності повної суми із виплатою на виплат;
- страхування від можливого подорожчання товару, тощо.
Недоліками купівлі товарів у кредит є відносно тривалий період виплат, а також те, що відсоток за кредитом та додаткові комісії збільшують вартість товару.
Основними умовами надання споживчого кредиту є:
- стаж роботи позичальника для підприємства щонайменше 12 місяців;
- вік позичальника;
- залежність суми кредиту від вартості застави чи середньої зарплати;
- наявність поручителів тощо.
Іноді банки обмежують максимальну суму кредиту половиною річної заробітної плати (офіційних доходів) позичальника. Розмір споживчого кредиту залежить від вартості товарів та послуг, які є об’єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю та ремонт житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку на забезпечення фізичною особою та сумою його поточних доходів, за винятком обов’язкових платежів.
Для отримання споживчого кредиту позичальник надає до відділу кредитування фізичних осіб банку:
- паспорт;
- довідку про надання ідентифікаційного номера;
- довідку з місця роботи про середню заробітну плату за 6 місяців;
- у разі потреби — інші документи на вимогу банку (порука, договір на заставу майна).
Термін повернення споживчого кредиту визначається кредитором та позичальником у кредитному договорі та залежить від цілей кредитування, розміру кредиту, платоспроможності позичальника.
При обслуговуванні кредиту відсоток нараховується на залишок заборгованості, платежі здійснюються за узгодженим графіком, а загальна сума щомісячного платежу має перевищувати половини середнього заробітку (доходів з офіційних джерел) позичальника. Позичальники можуть погашати кредити та сплачувати відсотки шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.
Іноді у літературі зустрічається застаріле визначення споживчого кредиту лише як надання населенню підприємствами торгівлі чи сфери послуг кредитів для придбання товарів тривалого користування чи оплаті послуг за умов відстрочки платежа.
(Див. Банківський кредит).
