Соціальний ризик

Що таке соціальний ризик?

Термін “соціальний ризик” включає два ключових аспекти. Основу звісно ж становить «ризик», тобто. настання деякого події з негативними наслідками, що має ймовірнісний характер (подія може наступити, а може і не наступити), а також «соціальний», тобто. що відноситься до людини. Соціальний ризик охоплює практично всі аспекти життєдіяльності людини, при цьому може негативно впливати не тільки на конкретного індивіда, але і на цілу групу людей або суспільство в цілому.

Існує чимало різних трактувань поняття «соціальний ризик». Так, соціальний ризик може бути визначений як будь-яка ситуація, чи діяльність, що загрожує психічному, соціальному, біологічному існуванню та подальшому розвитку особистості.

Соціальні ризики – це фактори порушення нормального соціального становища людей при пошкодженні здоров’я, втрати працездатності або відсутності попиту на працю (безробіття), що супроводжуються настанням для зайнятого населення матеріальної незабезпеченості внаслідок втрати заробітку, несення додаткових витрат, пов’язаних з лікуванням, а для сімей – втратою джерела доходу у разі втрати годувальника.

Соціальні ризики – це насамперед ризики погіршення соціального становища. Походження таких ризиків мають різну природу, але їх особливістю і те, що вони існують у надзвичайних ситуаціях прийняття рішень, а й у звичайних умовах життєдіяльності людини і суспільства.

Соціальний ризик виявляється у ймовірності небезпечних подій (аварій, стихійних лих), пов’язаних із загибеллю людей чи шкодою їх здоров’ю, і описується розподілом цих подій за кількістю жертв (потерпілих). Соціальний ризик характеризує тяжкість наслідків випадкової реалізації певних негативних подій, наприклад, аварій на об’єктах техносфери.

Ознаки соціальних ризиків

Соціальним ризикам притаманні такі ознаки:

1. Загальність (соціальні ризики приймає він кожен індивід і суспільство загалом).
2. Неминуча (соціальні ризики ініціюють проблеми, які не можна виключити повністю, вирішити до кінця, а можна лише мінімізувати їх, керувати ними з тим чи іншим ступенем результативністю).
3. Соціальна відповідальність усіх соціальних та професійних груп суспільства (управління соціальними ризиками приносить успіх лише за ефективної, партнерської, зацікавленої взаємодії всіх учасників процесу).
4. Потенційна кризогенність (соціальні ризики є потенційними джерелами, каталізаторами інших криз – економічних, політичних, демографічних).

Види соціальних ризиків

З урахуванням об’єктивної природи та залежно від впливу на працездатність людини виділяють такі види соціальних ризиків:

1. Економічні (безробіття).
2. Фізіологічні (тимчасова чи стійка втрата працездатності, вагітність та пологи, старість, смерть).
3. Виробничі (трудове каліцтво, професійне захворювання).
4. Демографічні та соціальні (багатодітність, неповнота сім’ї, сирітство).

Групи соціальних ризиків

Виділяють дві групи факторів соціального ризику:

1. Передбачувані – Ті, які можна передбачити, передбачити, проаналізувати ще до їх настання. Як правило, цей вид ризиків завжди присутній у суспільстві та при правильному аналізі, їх наступ можна спрогнозувати (наступне скорочення та звільнення співробітників, збільшення рівня безробіття, проблемні сім’ї, які являють собою групи соціального ризику та потребують підтримки соціального працівника).
2. Непередбачувані – ті, які позначити на апріорній стадії аналізу ризику неможливо, деякі можуть виникнути вперше; ця група ризиків найскладніша для управління (нещасний випадок, природний катаклізм). Цей вид ризиків є найважчим для науки, оскільки прорахувати або передбачити його наступ практично неможливо.

Оцінка соціальних ризиків

Виходячи з ймовірнісних та результуючих характеристик соціального ризику, його можна вимірювати, оцінювати та аналізувати, використовуючи такі показники:

• частоту настання ризикової ситуації протягом року, трудового та всього життя людини, використовуючи для цього статистику захворювань за їх видами, нещасними випадками, інвалідності, старості, безробіття;
• тяжкість фінансових наслідків ризиків для найманих працівників, пов’язаних із втратою заробітної плати, витратами на лікування та реабілітацію, включаючи професійну перепідготовку;
• середню тривалість ризикової ситуації – період між її настанням та переходом до нормальних умов життєдіяльності;
• обсяг фінансових витрат із компенсації всіх страхових випадків для страхової організації, а також їх частку по відношенню до величини заробітної плати всіх застрахованих на основі рівня соціальних гарантій, встановлених законодавчо.

З цією метою застосовуються різні наукові методи (теорії ймовірності, демографічної статистики та довгострокових економічних та соціальних прогнозів), які поєднуються методологією актуарних розрахунків. Дані методи оцінки ймовірності та розмірів фінансів для компенсації наслідків окремих видів соціальних ризиків спираються на інструментарій обліку «сукупної небезпеки» та її фінансової «розкладки» між страхувальниками.

Для оцінки фінансових наслідків соціальних ризиків потрібне таке:

1. У системі страхування тимчасової втрати працездатності важливо знати, скільки працівників зі 100 чол. може захворіти протягом року і якою буде тривалість їх непрацездатності, а також скільки знадобиться коштів, необхідних для оплати днів непрацездатності (оплати за лікарняними листами).
2. У системі страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань для оцінки професійних ризиків важливою інформацією є:
   • частота нещасних випадків та професійних захворювань на стандартизовані групи застрахованих працівників (1000 та 100000 осіб відповідно);
   • число днів непрацездатності працівників, які припадають однією нещасний випадок;
   • ступінь втрати працездатності та тривалість стійкої втрати працездатності за видами наслідків виробничих травм та професійних захворювань;
   • середній вік осіб, які втратили працездатність та стали інвалідами;
3. У системі пенсійного страхування важливою інформацією для оцінки наслідків ризиків старості та інвалідності є набір статистичних показників:
   • питома вага чоловіків та жінок, які дожили до пенсійного віку;
   • середній період майбутнього життя на пенсії чоловіків та жінок;
   • середній вік інвалідів та груп інвалідності;
   • середній вік утриманців, їх питома вага у структурі одержувачів пенсій.

Соціальні ризики можна оцінювати, мінімізувати та компенсувати. Іншими словами, ними можна керувати, здійснюючи запобіжні профілактичні заходи щодо їх зниження.

Страхування соціальних ризиків

Наступ для працівників та членів їхніх сімей соціальних ризиків супроводжується двома видами несприятливих наслідків – втратою заробітної плати у зв’язку з непрацездатністю чи безробіттям та додатковими витратами, пов’язаними з лікуванням, які є об’єктом страхового захисту різних видів соціального страхування.

Ризик, який є об’єктом соціального страхування, за своїм характером є соціально-економічним. Це пов’язано насамперед про те, що він охоплює лише економічно активне населення. Цей ризик пов’язаний із втратою заробітку чи іншого трудового доходу внаслідок неможливості участі в економічному процесі з поважних причин: хвороба, інвалідність, старість, трудове каліцтво або професійне захворювання, безробіття, народження та виховання дітей.

Страхування соціальних ризиків чи соціальне страхування є основною частиною системи соціального захисту населення, іншою частиною соціального захисту є соціальне забезпечення. Базовою відмінністю двох напрямів соціального захисту є різні механізми фінансування: у соціальному забезпеченні фінансування здійснюється з бюджетів усіх рівнів, у соціальному страхуванні – за рахунок застосування страхового механізму чи створення та розподілу коштів страхового фонду для учасників його створення.

Соціальний захист населення, в концептуальній формі, включає надання мінімальних гарантій будь-якій людині, яка опиняється в складній ситуації, незалежно від її вкладу в систему соціальних гарантій (стаж, внески). Соціальний захист, виходячи зі сказаного, може бути як система заходів соціально-економічного, організаційного, правового характеру, що гарантується державою і реалізована ним для забезпечення гідного рівня життя людини

Соціальний страховий ризик — передбачувана подія, що тягне за собою зміну матеріального та (або) соціального становища працюючих громадян та інших категорій громадян, у разі настання якого здійснюється обов’язкове соціальне страхування.

Усі види соціальних страхових ризиків можна поділити на три групи:

1. Необхідність отримання медичної допомоги.
2. Втрата застрахованою особою заробітку (виплат, винагород на користь застрахованої особи) або іншого доходу у зв’язку із настанням страхового випадку.
3. Додаткові витрати застрахованої особи або членів її сім’ї у зв’язку із настанням страхового випадку.

Оскільки соціальні ризики мають об’єктивний і масовий (а тому й соціальний) характер, форми захисту від них також повинні мати механізми з масово-суспільними характеристиками: обов’язкові (за законом) – для охоплення всіх працюючих, тягар фінансового навантаження покликаний солідарно нести основні соціальні суб’єкти – роботодавці та працівники (публічний характер взаємного страхування).

Характеристика страхових випадків, умови надання соціальних послуг, їх види та розміри матеріального забезпечення із загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються законом.