Держава як регулятор соціальних відносин зацікавлена перекласти тягар соціальної відповідальності на бізнес. У результаті на законодавчому рівні спостерігається обмеження прав працівників, зокрема, за умовами оплати часу непрацездатності, доплати за роботу в нічний час, отримання заборгованості із заробітної плати при банкрутстві підприємства тощо, тому багато вітчизняних організацій понад законодавчо покладені преференції зараз створюють власну додаткову систему мотивації персоналу як так званого компенсаційного чи соціального пакета .
В оголошеннях про відкриті вакансії, поряд з інформацією про заробітну плату, все частіше можна побачити приписку: плюс соціальний пакет. Останнім часом соціальний пакет стає невід’ємною частиною іміджу роботодавців, співпрацювати із якими престижно. Однак наповнення пакета в різних компаніях може бути різним, а іноді збільшення пакета несе тільки рекламну мету.
Що таке соціальний пакет?
Соціальний пакет (соцпакет; англ. employee benefits) – сукупність соціальних виплат, що надається роботодавцем працівнику.
На думку ряду економістів, соціальний пакет — це заходи заохочення та підтримки працівника, які не передбачені законодавством та фінансуються роботодавцем; або як набір гарантій та пільг соціального характеру, що не передбачені законодавством та фінансуються роботодавцем за своєю ініціативою та власним коштом.
Крім цього, зазначають, що соціальний пакет — це сукупність різних благ, які роботодавець надає працівникам на добровільній основі з метою залучення перспективних працівників, формування позитивного іміджу в діловій сфері та на ринку праці.
Соціальний пакет – це винагорода за працю, яку отримує працівник компанії, крім зарплати. Вартість соціального пакета може становити від третини до половини заробітної плати. При цьому кожна компанія пропонує свій список компенсацій: одні обмежуються виконанням положень трудового законодавства, оплачуючи працівникам лікарняні та відпустки; інші – включають у пакет безкоштовні обіди, медичні страховки, транспортні витрати, путівки на курорт, заняття у спортивних клубах; треті – надають у користування автомобіль, пільгові кредити, квартири, пенсійне забезпечення тощо.
Принципи складання соціального пакету
Принципи складання соціального пакету такі:
- Взаємовигідне співробітництво. Пільгові компенсації мають бути вигідні як співробітнику, і роботодавцю.
- Заохочення надається над грошової форми, а вигляді безготівкової оплати товарів та послуг чи різних знижок і пільг.
- Диверсифікація видів компенсацій від безкоштовних обідів до пільгових кредитів, субсидій та відомчого житла.
- Диференціація одержувачів компенсацій: молоді спеціалісти, пенсіонери, жінки, які мають дітей тощо.
- Справедливість та прозорість отримання пільг.
Таким чином, при розробці соціального пакету для своїх співробітників компанія має врахувати такі моменти:
- Послуги, що становлять соціальний пакет, повинні сприйматися абсолютною більшістю співробітників як справді актуальні та потрібні. Це дозволить уникнути типового невдоволення («ось, сунули подачку… краще б грішми!»).
- Ці послуги повинні сприяти вирішенню тих проблем співробітників, які негативно впливають на результативність та якість їх роботи. В іншому випадку не зрозуміло, що дає соціальний пакет самій фірмі (а він вимагає суттєвих вкладень).
- Компанія має бути здатна надавати ці послуги співробітникам із кращим співвідношенням ціни та якості, ніж пропонує ринок. Найчастіше це робиться за рахунок власних можливостей компанії, або «особливих відносин» з фірмами — постачальниками послуг. Інакше справді незрозуміло, чому працівник має обирати те, що пропонує йому фірма, а не те, що йому, можливо, більше до вподоби.
- Впровадження соціального пакета має істотно збільшити витрати підприємства. В оптимальному варіанті витрати повинні залишитися на колишньому рівні (наприклад, компанія здатна запропонувати співробітникам послуги за ціною значно нижчою від ринку, а співробітники купують їх за свій рахунок).
- Соціальний пакет має бути сконструйований так, щоб у співробітників не виникало відчуття несправедливості розподілу благ. Однак це не означає, що послуги повинні розподілятися рівномірно. Цілком допускається, що співробітники високого рангу (або, наприклад, «ветерани» компанії) одержують благ більше за інших.
Навіщо потрібен соцпакет?
Актуальність такої компенсаційної форми внутрішньої соціальної відповідальності підприємства стосовно персоналу пояснюється такими причинами:
- активне впровадження у сучасну кадрову політику вітчизняних підприємств поняття «людський капітал», яке характеризується мірою втілених у людині здібностей та бажання приносити своїй фірмі дохід. Дане поняття передбачає і низку соціально-психологічних аспектів, сформувати які лише за допомогою заробітної плати неможливо;
- зростання конкуренції. Чим гостріша конкуренція, тим важливіша для фірми лояльність співробітників та їх мотивація;
- необхідність залучення до компанії висококваліфікованих спеціалістів;
- соціальний пакет є гнучким інструментом заохочення, так як формується повністю роботодавцем з урахуванням побажань працівників, що змінюються; соціальний пакет можна розширювати, наповнювати новим змістом, стимулюючи підвищення продуктивність праці та оптимізуючи витрати на управління персоналом;
- різноманітність компенсацій має більший мотивуючий ефект, оскільки змінна частина оплати праці, зазвичай, стимулює творчу активність працівника;
- безготівкова форма компенсацій грає роль морального стимулу, що особливо ефективно мотивації сучасного висококваліфікованого інтелектуального працівника.
Класифікація соціальних пакетів
Ряд економістів вважають, що можна виділити соціальні пакети у частині структури та наповнення:
- залежно від категорії персоналу (для топ-менеджерів, для керівників середньої ланки та ключових фахівців, для фахівців та робітників);
- за принципом грейдування – системи оцінки посад (на підставі виконуваних співробітниками функцій і ступеня значимості даної позиції для підприємства, де в один грейд потрапляє близькі за отриманими оцінками посади, чим вищий грейд, тим ширше набір пільг, що надаються);
- за «принципом кафетерія» (формуються кілька наборів пільг (з однаковою вартістю, але з різним наповненням), а персонал обирає той набір, які максимально задовольнять його потреби).
Типи соціальних пакетів
Соціальні пакети можна типізувати за такими основними ознаками:
- стосовно трудового законодавства (державний (обов’язковий) чи приватний соціальний пакет (необов’язковий, у межах трудового угоди));
- за розміром пакета (повний чи звичайний соціальний пакет);
- згідно з диференціацією працівників (корпоративний або індивідуальний соціальний пакет);
- за категорією пільг (стимулюючий чи компенсаційний соціальний пакет);
- за регулярністю виплат (щомісячний або одноразовий соціальний пакет);
- за формою виплат (у грошовій чи натуральній формі соціальний пакет);
- за джерелом фінансування (що зменшує чи не зменшує податкову базу соціальний пакет).
Елементи соціального пакету
Система соціальної підтримки працівників може складатися із п’яти елементів:
- соціальні гарантії, компенсації та пільги, передбачені трудовим законодавством;
- гарантії, компенсації та пільги, пов’язані з характером роботи та особливостями виробничого процесу;
- додаткові грошові виплати (матеріальну допомогу та інші соціальні виплати);
- корпоративний соціальний пакет (можливість користуватися закладами охорони здоров’я, об’єктами соціальної сфери, освітніми установами та брати участь у заходах (професійних, спортивних, культурно-дозвілових), що фінансуються підприємством);
- індивідуальний соціальний пакет (набір соціальних благ (гарантій, компенсацій та пільг), що надаються працівникам з метою їх залучення, мотивації, лояльності до підприємства, прагнення до підвищення ефективності своєї праці):
- мінімальний індивідуальний соціальний пакет (гарантований та наданий усім працівникам на однакових умовах);
- адресна корпоративна підтримка (соціальні гарантії, можливість отримати пільгове кредитування на придбання житла, недержавне пенсійне забезпечення, навчання, страхування, санаторно-курортне лікування, відпочинок та оздоровлення дітей);
- соціальний пакет, що компенсується (надається з метою підвищення привабливості робочих місць та мотивації працівників можливість компенсувати в межах певного ліміту свої витрати на соціальні послуги, включені до затвердженого переліку елементів).
Таким чином, соціальний пакет є додатковим важелем адміністративного на працівників.
За кордоном витрати роботодавців на робочу силу за своїм змістом ширші за компенсації працівникам. Структура витрат затверджено Міжнародною організацією праці (МОП). До неї включено десять груп показників, якими розраховується середній показник на одиницю відпрацьованого чи оплаченого часу:
- пряма вести;
- оплата за невідпрацьований час;
- одноразові премії та заохочення;
- витрати на харчування, паливо та інші натуральні видачі;
- витрати на забезпечення працівників житлом;
- витрати на соціальний захист;
- витрати на професійне навчання;
- витрати на культурно-побутове обслуговування;
- витрати, що не увійшли до раніше наведених класифікаційних груп;
- податки, що належать до витрат на робочу силу.
У країнах із розвиненою ринковою економікою обсяг соціального пакета враховується державними органами при наданні податкових пільг підприємцям, тобто. роботодавцям у країнах вигідно надавати соціальний пакет. На відміну від західних фірм, вітчизняні підприємці за соціальну відповідальність стосовно свого персоналу від держави жодних пільг не мають.
Досвід вітчизняних організацій останніх років показав, що надання співробітникам додаткових соціальних пільг підвищує результативність їхньої роботи та лояльність, посилює мотивацію, знижує плинність кадрів. Через війну це сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства. Дослідження показують, що соціальні програми для персоналу на практиці легше піддаються контролю, бюджетуванню та оцінці отриманого результату.
У вітчизняній практиці найбільш популярними є такі додаткові пільги, як видача кредитів співробітникам, створення умов для навчання та професійного розвитку, а також оплата послуг мобільного зв’язку та надання службового автомобіля. Трохи більше половини компаній забезпечують працівників додатковою медичною страховкою та оплачують харчування (обіди). Програми, спрямовані на збереження здоров’я працівників та членів їх сімей, сприяють також розвитку ринку страхових послуг та регіональних медичних центрів.
Функції соціального пакету
Виділяють такі функції соціального пакета:
- що доповнює , розширює можливості та ефективність працівника на робочому місці (оплата послуг зв’язку та інтернету, надання корпоративного транспорту, ноутбуків та мобільних телефонів, корпоративні обіди);
- соціальна , підвищує готовність до праці (доплата до середнього заробітку за тимчасової непрацездатності, добровільне медичне страхування, доставка працівника службовим транспортом, матеріальна допомога, пільги при зайнятті спортом);
- іміджева , підвищує статус працівника та фірми в цілому (представницького класу службові автомобілі, проведення дорогих корпоративних свят та подарунків працівникам, компенсації при звільненні);
- індивідуальна , стимулює та мотивує працівника (гнучкий робочий графік, надання кредиту або поруки, оплата навчання, службові квартири).
Що входить до соцпакету?
Соціальний пакет розробляється відділом з управління персоналом та узгоджується з керівництвом компанії. Можна виділити кілька підходів, які використовуються визначення змісту компенсаційного пакета для сотрудников:
- Ранжування працівників – працівники компанії діляться на посадові категорії, за якими закріплюється певний пакет пільг. У міру просування службовими сходами цей пакет доповнюється.
- Лімітування — пільгові компенсації обмежуються певним лімітом за обсягом надання послуг та за часом, наприклад, здійснення добровільного медичного страхування на пайовій основі з працівниками та на певний термін. Це економить кошти підприємства на соціальні програми і одночасно стимулює відповідальне ставлення працівників до пільг, що надаються.
- Вибірковий підхід – керівництво вирішує питання про надання пільг окремим співробітникам вже за їхню відповідальність, наприклад, за відповідальне виконання важливого завдання, або за відповідальне ставлення до свого здоров’я (встановлення пільгових компенсацій працівникам, що не палять) тощо.
- Ранжування пільг – пільги діляться на основні та додаткові. Основні одержують усі співробітники компанії, а додаткові надаються індивідуально за шкалою перевиконання виробничих завдань.
- Бальна оцінка – кожен працівник щорічно проходить атестацію, за результатами якої отримує певну кількість балів. У межах набраної суми балів працівник самостійно обирає зі списку пільги, які є найбільш важливими для нього у поточному році.
- Комбінований підхід – використовуються різні комбінації перерахованих вище підходів.
Як правило соціальний пакет включає наступні компенсації (гарантії):
- добровільне медичне страхування працівників;
- доплата за лікарняними листами до окладу або середнього заробітку працівника;
- оплата харчування у випадках, що не передбачені законодавством;
- недержавне пенсійне страхування;
- дитячі новорічні подарунки та квитки на ялинки;
- оплата путівок у санаторії, будинки відпочинку;
- оплата проїзду працівників до місця роботи та назад;
- оплата навчання для підвищення кваліфікації працівника або здобуття ним нової професії та знань;
- оплата утримання дітей працівників у дитячому садку;
- оплата спортивних секцій для працівників;
- надання іногороднім працівникам житла чи оплата орендованого житла їм.
Слід зазначити, що часто у вітчизняних компаніях із великим відривом як пільгова категорія лідирують топ-менеджери. Це негативно впливає мотивування персоналу. Для соціально відповідальної компанії у статуті доцільно закріпити децильний коефіцієнт: ставлення заробітної плати вищих керівників (з урахуванням безготівкових компенсацій) до середньої зарплати для підприємства. У просунутих західних компаніях децильний коефіцієнт становить трохи більше 5–6 й у кризовий період має зменшуватися.
Юридично додаткові компенсаційні пільги закріплюються у колективному договорі, що укладається між профспілковим органом та роботодавцем, а конкретний перелік пільг – в індивідуальному контракті з кожним працівником.
Соціальний пакет vs соціальні гарантії
Поняття соціального пакету та соціальних гарантій різняться таким чином: соціальні гарантії є обов’язковими для роботодавця, передбачені законодавством (перерва на обід, оплачувані лікарняні та відпустка, сплату податків та інші гарантії), а соціальний пакет включає ті складові, які передбачає надавати роботодавець ( навчання за рахунок компанії, безкоштовний проїзд чи оплата витрат на бензин, житло, безкоштовне харчування, організація дозвілля, відшкодування інших витрат працівника на розсуд роботодавця).
