Собівартість продукції (cost price of production) – виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво та збут товарів, робіт та послуг. Розрізняють заводську собівартість (що відображає поточні витрати тільки на виробництво продукції) та повну вартість продукції (що включає поряд із заводською собівартістю та поточні витрати підприємства з її збуту). Перелік поточних витрат, що включаються до собівартості, регулюється державними нормативними актами, що відображають галузеву специфіку діяльності виробничих підприємств.
Собівартість продукції – поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі. У собівартості продукції відображаються вартість споживаних у процесі виробництва засобів та предметів праці (амортизація, вартість сировини, матеріалів, палива, енергії тощо), частина вартості живої праці (оплата праці), вартість покупних виробів та напівфабрикатів, виробничі послуги сторонніх організацій . Розрізняють собівартість одиниці виробленої продукції та річного обсягу виробництва. Вона може бути планової (визначається з урахуванням фактичного рівня техніки та організації виробництва), розрахункової, або проектної (використовується для техніко-економічного обґрунтування запланованих заходів), та фактичної, тобто. поточні витрати, що відображають рівень виконання планових завдань зі зниження собівартості продукції.
Розрахунки собівартості окремих видів продукції і на її суми загалом є основою визначення потреби у оборотних активах підприємства, розробки цінової політики, формування політики управління поточними витратами і прибутком підприємства. Ці розрахунки засновані на використанні спеціальних методів (див. методи калькулювання собівартості продукції).
Собівартість одиниці виробленої продукції (unit cost) — вартісна оцінка використовуваних у процесі виробництва одиниці виробленої продукції (робіт, послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, і навіть інших витрат за її виробництво та продаж (збут). Для обчислення собівартості одиниці виробленої продукції загальну суму витрат за звітний період відносять до кількості виробленої продукції. Для розрахунку планової собівартості одиниці виробленої продукції становлять калькуляцію. Залежно від цього, які витрати включені у собівартість одиниці виробленої продукції, може бути виробничої і повної.
Собівартість продукції – виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства, організації на виробництво та реалізацію продукції (робіт та послуг), які включають:
- матеріальні затрати;
- заробітну плату основного та допоміжного персоналу;
- амортизацію основних засобів;
- додаткові (накладні) витрати, безпосередньо зумовлені виробництвом та реалізацією цього виду та обсягу продукції.
В матеріальні затрати включається вартість:
- сировини та матеріалів, що входять до складу вироблюваної продукції;
- покупних комплектуючих виробів та напівфабрикатів;
- природної сировини (відрахування на відтворення мінерально-сировинної бази; плата за деревину, що відпускається на корені; плата за воду, яку забирають промислові підприємства з водогосподарських систем у межах встановлених лімітів);
- покупного палива та енергії всіх видів, що витрачаються на виробничі потреби;
- інших витрат.
З матеріальних витрат підприємства виключається вартість відходів. Під зворотними відходами виробництва розуміються залишки сировини, матеріалів і т.д., що утворилися в процесі виробництва продукції, що втратили повністю або частково споживчі якості вихідного ресурсу і тому використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.
До складу витрат на оплату праці включаються:
- виплати заробітної плати за фактично виконану роботу;
- надбавки та доплати за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування тощо;
- оплата чергових та додаткових відпусток тощо;
- виплати працівникам у зв’язку із скороченням штатів та чисельності працівників;
- оплата навчальних відпусток працівників, які навчаються у навчальних закладах;
- оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання ними робіт за договорами цивільно-правового характеру;
- інші види виплат.
У відрахування на соціальні потреби включаються внески за встановленими нормами до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування, до Державних фондів зайнятості та медичного страхування.
До складу амортизації основних фондів включається сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів, обчислена, виходячи з їхньої балансової вартості та затверджених в установленому порядку норм, включаючи і прискорену амортизацію їхньої активної частини, що виробляється відповідно до законодавства.
У числі інших витрат до складу собівартості включаються: податки, збори, відрахування та спеціальні позабюджетні фонди, платежі за гранично допустимі викиди (скиди) забруднюючих речовин, платежі за обов’язковим страхуванням майна підприємства, винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, платежі за кредитами в межах ставок, встановлених законодавством, оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, банків, плата оренду у разі оренди окремих об’єктів основних виробничих фондів тощо.
Ряд витрат входять у собівартість продукції (робіт, послуг) лише межах норм, затверджених Міністерством фінансів. До таких витрат відносяться: витрати на відрядження, представницькі витрати, витрати на рекламу, витрати на підготовку та перепідготовку кадрів на договірній основі з навчальними закладами та деякі інші. Витрати підприємств виробництва продукції (робіт, послуг), які включаються у собівартість, ставляться на фінансові результати чи прибуток цих предприятий.
