Ринок капіталу (Capital Market) — система економічних відносин щодо формування попиту та пропозиції на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал та перерозподіл вільних капіталів. Ринок капіталу – це складова частина фінансового ринку. Ринок капіталу включає ринок цінних паперів та ринок боргових зобов’язань терміном понад один рік.
Ринок капіталу (capital market) – ринок, що забезпечує напрямок – через банки та інші подібні установи – заощаджень населення (ощаджуваного доходу) на фінансування інвестицій та/або бюджетного дефіциту. Рівновага на ринку капіталу передбачає рівність пропозиції депозитів попиту на кредити. Оскільки акумулювання коштів відбувається через банки, а інвестування, відповідно, через кредит, то відсоткова ставка грає ключову роль у встановленні рівноваги в економіці в цілому (рівновагу на ринку капіталу призводить, у свою чергу, до рівноваги товарних ринків).
Функціонування ринку капіталу дозволяє підприємствам вирішувати проблеми формування інвестиційних ресурсів для реалізації реальних інвестиційних проектів, так і ефективного фінансового інвестування (довгострокових фінансових вкладень).
Ринок капіталу виконує такі функції:
- об’єднує дрібні, розрізнені грошові заощадження населення та суб’єктів господарювання та створює великі грошові фонди;
- трансформує залучені кошти на позичковий капітал з метою фінансування національної економіки та домашніх господарств;
- забезпечує покриття дефіциту бюджету держави.
Функціонування ринку капіталу дозволяє суб’єктам господарювання вирішувати проблеми формування інвестиційних ресурсів для реалізації інвестиційних проектів та надає можливості для здійснення фінансового інвестування.
Значення ринку капіталу у тому, що він відкриває широкі змогу фінансування інвестицій у економіку. Основними інститутами ринку капіталу є фондові біржі, інвестиційні компанії, банки, держава, брокерські та дилерські фірми, реєстратори, інші фінансові компанії та технічні посередники. На ринку капіталу можуть працювати всі суб’єкти грошового ринку – кредитори, позичальники та фінансові посередники. Зокрема банки емітують фінансові інструменти (акції, облігації) для нарощування власного капіталу, а також можуть купувати фондові цінності інших компаній з метою торгівлі або отримання прибутку.
Класичними операціями на ринку капіталу є операції з фондовими інструментами (фондовими цінностями) – акціями, середньо- та довгостроковими облігаціями, довгостроковими депозитами та кредитами банків, операції спеціалізованих інвестиційних та фінансових компаній. Фінансові активи, що звертаються на ринку капіталу, зазвичай менш ліквідні, ніж кошти, і мають більш високий рівень ризику. Однак вони можуть забезпечити стабільний та високий дохід.
Інструменти, що використовуються на ринку капіталу, поділяють на дві групи:
- акції, що є вимогами частку в активах акціонерного товариства та у чистому доході як дивідендів;
- середньо- та довгострокові облігації, які є борговими зобов’язаннями емітентів виплачувати власнику облігації заздалегідь визначену суму грошового доходу у формі відсотків (або купонних виплат) з певною періодичністю.
Розрізняють ринок окремих фінансових інструментів (акцій, облігацій), регіональний ринок, національний та міжнародний ринок капіталу.
(Див. Фінансовий ринок, Іпотечні цінні папери, Фінансове посередництво, Емісійна діяльність банку).
