Резерви (reserves) – джерело коштів, призначений покриття майбутніх зобов’язань і втрат. У бухгалтерському обліку розрізняють кілька видів резервів.
Перший вид резервів характеризує суми, які віднімаються з прибутку (після розрахунку останнього), які не можна розподілити довільно і примусово (у вітчизняній практиці – резервний фонд).
Другий – фіксує зниження вартості активів при складанні бухгалтерського балансу та утворюється за рахунок зниження фінансових результатів (до таких резервів відносяться резерви під знецінення цінних паперів, резерви за сумнівними боргами).
Третій – фіксує джерело коштів задля забезпечення майбутніх зобов’язань і утворюється з допомогою витрат виробництва (обігу). До них відносяться резерви:
- на витрати з гарантійного ремонту та гарантійного обслуговування;
- на майбутні витрати з рекультивації земель та здійснення інших природоохоронних заходів;
- на подальшу оплату відпусток працівникам;
- на виплату щорічної винагороди за вислугу років;
- на витрати на ремонт основних засобів;
- на виробничі витрати на підготовчі роботи у зв’язку з сезонним характером виробництва;
- на майбутні витрати на ремонт предметів прокату;
- на виплату винагород за підсумками роботи за рік та інші цілі, що передбачені відповідними нормативними положеннями.
Розмір кожного резерву має бути обґрунтований спеціальними розрахунками.
Резервами називаються суми, що накопичуються для певних цілей, – страхові резерви (у страхових організацій), пенсійні резерви (у недержавних пенсійних фондів) та ін.
Термін «Резерви» найчастіше використовують у значенні «запаси», тобто. ресурси, що знаходяться на зберіганні (не використовуються в даний момент) та призначені для задоволення попиту на ці ресурси у майбутньому. Це необхідний елемент збалансованого плану, причому завдання завжди полягає в тому, щоб планувати та підтримувати оптимальний рівень резервів: занадто великий розмір резервів обтяжує економічний об’єкт, надто малий – робить його функціонування ненадійним, нестійким. Сказане належить до резервів сировини, матеріалів, готових виробів, виробничих потужностей, як і і до резервів оборотних засобів, тощо.
Резерви це також невикористовувані можливості для поліпшення використання виробничих ресурсів. У цьому сенсі говорять про необхідність «виявлення» резервів (як власне виробничих, і позавиробничих) у процесі аналізу господарську діяльність.
У банківській практиці термін «Резерви», крім резервного капіталу та резервів на знецінення активів, має ще такі значення:
- банківські активи як ліквідності (див. Обов’язкові резерви);
- золотовалютні резерви країни на фінансування дефіциту платіжного балансу.
