Резерв внесків – Фонд, що створюється страховою установою для майбутніх виплат за договорами довгострокового страхування життя та пенсій. Необхідний страховику як гарантія виконання фінансових зобов’язань та стійкості страхових операцій.
Договори страхування життя зазвичай укладаються кілька років. Момент надходження внесків не співпадає за часом із виплатою страхових сум. Тому протягом певного періоду внески страхувальників перебувають у розпорядженні страхової організації. Одна частина внесків, що надійшли, використовується для поточних виплат, інша направляється в резерв для майбутніх платежів.
Резерв внесків принципово відрізняється від запасного фонду у майновому страхуванні, який створюється з метою гарантувати відшкодування особливо великих збитків, які завдають стихійні лиха в окремі роки.
Резерв внесків у страхових організацій, які проводять операції довгострокового страхування, зазвичай досягають дуже великих розмірів. Оскільки у страхуванні життя і ренти заздалегідь відомі терміни надходження внесків і виплат, страхові установи мають можливість вільно поводитися зі своїми ресурсами. Вони містять у неліквідному стані всю суму резерву, за винятком тієї частини, яка може бути взята застрахованими як викупні суми і позики.
Практика показала, що при великій кількості страхувальників та безперервному розширенні операцій страхові установи свої витрати на виплати компенсують поточними надходженнями, не вдаючись до вилучення коштів із утвореного резерву страхових внесків. Страхова організація перераховує гроші з цього приводу по сальдо: із суми, що підлягає перерахуванню до резерву, віднімається сума належних виплат із резерву. Отримане сальдо виражає приріст резерву внесків за період. Обчислена сума приросту резерву приєднується до залишку резерву на балансі страхової організації звітну дату.
Темпи приросту резерву внесків залежить від структури загальної маси договорів страхування. Наприклад, якщо переважає страхування у разі смерті, резерв внесків наростає стійко, але повільно. Якщо ж переважають такі види, як змішане страхування життя або пенсій, резерв наростає інтенсивно. При тривалих термінах страхування, як, наприклад, у страхуванні дітей та одруження, темп зростання резерву уповільнюється.
Порядок утворення резерву внесків за кожним договором страхування залежить від характеру зобов’язань щодо виплати страхових сум, що передбачаються різними видами страхування. Та частина внесків зі змішаного страхування життя, що забезпечує виплати при дожитті застрахованих, надходить у резерв внесків цілком, оскільки вона використовується цих виплат лише після закінчення періоду дії договору (до цього терміну вона разом із відсотками досягає повного розміру страхової суми).
Цілком до резерву спрямовуються і внески зі страхування пенсії. Інакше справа з частиною внесків за всіма видами страхування життя, що забезпечує виплати на випадок смерті. Розмір внесків однаковий у всі роки дії договорів, тоді як потреба у коштах на виплати страхових сум протягом цього терміну зростає зі збільшенням віку застрахованих. Тому в перші роки дії договорів частина внесків надходить у надлишку порівняно з виплатами, останніми роками їх не вистачає для поточних виплат. Надлишок, що утворюється у перші роки, відраховується в резерв внесків і є джерелом покриття перевищення виплат над надходженнями у наступні роки. За тією частиною внесків, яка забезпечує виплати при втраті працездатності від нещасних випадків, відрахувань до резерву внесків не провадиться за винятком випадків одноразової оплати, оскільки з розрахунку страхових тарифів вона протягом кожного року має відповідати поточним виплатам.
Крім виплат страхових сум, рахунок резерву внесків зазвичай проводяться такі операции:
- видача позичок;
- повернення частини сплачених застрахованих внесків (викупної суми);
- розрахунок обмеження терміну дії договорів довічного страхування після дострокового припинення сплати внесків
За своєю економічною природою резерв внесків аналогічний до залишку вкладів у ощадному банку — це тимчасово вільні кошти населення. І так само, як і залишок вкладів, він використовується державою як кредитні ресурси. При цьому, оскільки договори страхування укладаються на терміни, що твердо обумовлюються, а можливість дострокового їх розірвання обмежується умовами страхування, кошти резервного внеску особливо стійкі і можуть бути використані для довгострокових кредитів.
Крім того, резерв внесків є показником фінансово-економічної ефективності операцій із страхування життя. Здатність створювати стійкі кредитні ресурси акумулюючи кошти населення, робить приріст резерву внесків значнішим показником ефективності, ніж рівень рентабельності операцій.
